Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Особливості інфузійної терапії в нейрохірургічної практиці при черепно-мозковій травмі

Реферат Особливості інфузійної терапії в нейрохірургічної практиці при черепно-мозковій травмі





Міністерство освіти Російської Федерації

Пензенський Державний Університет

Медичний Інститут


Кафедра Хірургії




Зав. кафедрою д.м.н., -------------------




Реферат

на тему:

В«Особливості інфузійної терапії в нейрохірургічної практиці при черепно-мозковій травмі В»

Виконала: студентка V курсу ----------

----------------

Перевірив: к.м.н., доцент -------------







Пенза

2009

План


1. Патофізіологічні особливості, що заслуговують уваги у нейрохірургічних хворих і хворих з черепно-мозковою травмою

2. Терапевтичні аспекти

В· Інфузійна терапія

В· Харчування хворих з черепно-мозковою травмою

В· Інші заходи

В· Контрольована гіпотонія

В· Штучна гіпотермія

В· Трахеотомія

Література


Близько 5-10% хворих, що у хірургічних відділеннях інтенсивної терапії, складають хворі з черепно-мозковою травмою. При множинних травмах пошкодження мозку завжди являє собою серйозне ускладнення.


1. Патофізіологічні особливості, що заслуговують уваги у нейрохірургічних хворих і хворих з черепно-мозковою травмою


Просторова обмеженість черепної порожнини

Об'єм порожнини черепа, оточеній кістками, приблизно постійний. Збільшення обсягу вмісту черепної коробки веде до здавлення мозку і одночасно до відносних змінам існуючого співвідношення субстанції мозку, вмісту кровоносних судин і спинномозкової рідини.

Наслідком здавлення мозку є сонливість, яка може перейти в несвідомий стан, швидке погіршення загального стану, зниження захисних сил, інфекції дихальних шляхів і легких з відповідними наслідками для системи кровообігу. Однак розвивається і стан збудження, яке може вести до підвищеної витрати енергії і додатковим пошкоджень.

Якщо підвищений внутрішньочерепний тиск впливає на спеціальні центри, наприклад, дихальний (Обмеження довгастого мозку у великому потиличному отворі) або на ділянці проміжного мозку (утиски в мозочковій щілини) з ядрами, регулюючими серцево-судинну діяльність, обмін речовин і температуру тіла, то з'являються порушення дихання, пульсу, брадикардія, а пізніше тахікардія, підвищення артеріального тиску, зміни зіниці, гіпертермія (Boellard з співавт.). Поряд з цим можливі порушення регуляторного механізму: стовбур мозку - гіпофіз - кора надниркових залоз.

Підвищення тиску під внутрішньочерепному просторі є наслідком збільшення наповнення кровоносних судин, кількості спинномозкової рідини і/або набухання мозку.

Кровопостачання мозку

20% ударного об'єму надходить у порожнину черепа через внутрішню сонну і хребетну артерії. У нормальних умовах кровопостачання мозку пропорційно артеріального тиску (Schneider, Quandt), тобто у міру підвищення артеріального тиску збільшується доставка артеріальної крові. Однак ангіографічні дослідження показують, що під впливом механічних впливів (Ангіографія, травма черепа) з'являються значні порушення кровообігу внаслідок артеріальних спазмів, дилатації артеріол і відкриття артеріовенозних анастомозів (Huber).

Якщо при існуючому артеріальному тиску адекватне мозковий кровообіг не забезпечується через підвищений внутрішньочерепного тиску, то через систему регуляції підвищується системний артеріальний тиск (рефлекс Кокера - Кушинга). Цей факт може служити важливим діагностичним ознакою, що свідчить про підвищення внутрішньочерепного тиску. Неправильна інтерпретація гіпертонії з відповідною спробою медикаментозного зниження тиску може призвести до смерті мозку.

Клінічно важко виміряти існуюче мозковий кровообіг (церебральний струм крові). Приплив і відтік можна визначити за методом Kety - Schmidt, проте вказівок про розподіл крові отримати не можна. Кров може відтікати по артеріовенозних анастомозам, не виконуючи свою функцію переносника кисню і поживних речовин. Кращими є методи, що дозволяють визначити споживання кисню (артеріовенозна різниця по кисню). ЕЕГ дає загальні відомості про функції кори великих півкуль. Зміни ЕЕГ завжди передують загибелі мозкових клітин.

Мікроскопічні дослідження поверхневих капілярів показують, що в області капілярного кровообігу мозок також реагує на порушення кровообігу феноменом стазу (Slud). При р а Про 2 <19 мм рт. ст. потрібно думати про гіпоксичних змінах.

Уповільнення течії крові аж до стазу сприяє підвищенню венозного тиску. При підвищенні венозного тиску мозок набухає, а при зниженні зменшується. Навпаки, величина артеріального тиску мало впливає на внутрішньочерепний тиск.

Вже багато років відомо про факті впливу значень рСО 2 на мозковий кровообіг, відкритому Schneider. Підвищення значень рСО 2 ...


сторінка 1 з 5 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Будова і функції великих півкуль головного мозку. Обмін речовин і енергії. ...
  • Реферат на тему: Співвідношення і фізіологічні властивості лейкоцитів периферичної крові і ч ...
  • Реферат на тему: Використання інтерактивних технологій в процесі відновного навчання хворих ...
  • Реферат на тему: Значення кори великих півкуль головного мозку
  • Реферат на тему: Відновлювальна терапія хворих після черепно-мозкових травм і краніальних оп ...