Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Емотивні фразеологізми

Реферат Емотивні фразеологізми





План роботи

1. Особливості актуалізації емотивних фразеологізмів в художньому тексті

2. Поняття модифікації фразеологізмів та її вивчення в лінгвістиці

В В  1. Особливості актуалізації емотивних фразеологізмів у художньому тексті

Незважаючи на відносну складність семантики, фразеологічні одиниці все-таки є мовними штампами і дають задоволене загальний опис емоцій. Тому для опису різноманітних емоційних станів і відносин, часто складних, неоднозначних, в тексті разом з ЕФЕ використовуються й інші мовні кошти, в основному лексичні, які як би розкривають, конкретизують, доповнюють зміст фразеологічного обороту; інші лексичні засоби застосовуються для підвищення експресивності.

1. ЕФЕ часто використовуються разом з підсилювальними частками (аж, буквально, все, навіть, просто, прямо і ін) і займенниками (весь, самий, такий), які виконують експресивну функцію.

Покотився Сашка прямовисно вниз, далі і далі, аж серце заболіло у Кольки, що упустив він брата і тепер він руки-ноги поламає і сам розіб'ється вщент (Приставкін, 209).

Цей шлюб відразу підіймав її батьків і всіх родичів з рядового, мало чим прославленого боярства, а у неї самої ажно дух захоплювало від настільки щасливою зміни долі, і губи самі собою захоплено шепотіли: В«Цариця ... Цариця ... Велика государиня! ..В» (Люфанов, 9). p> Не віриться навіть своїм очам! З цих же підземель нас видавили, і сюди ж ми назад прийшли (Симонов, т. 2, 570).

І тут Михайло просто поліз на стіну, закричав на весь кінець села (Абрамов, Будинок, 115).

- Еко вас, окаянних! - забурчала Паніна матір у сінях. - Все не намілуются. Ораву б детишков, так колись челомкаться-то стало б!

У Сергія Митрофановича здригнулися повіки, одразу безпорадним зробилося його обличчя ... - вдарила стара в саме хворе місце (Астаф'єв, Повісті, 546). p> Де тут межа, якщо іноді очікування бою тріпає нерви гірше, ніж сам бій? А після провалу, коли всі прахом, такий камінь на душі, що, здається, краще б не жив! (Симонов, т. 2, 343). p> Використовуючи в подібних контекстах частинки буквально, просто, прямо, говорить як би попереджає, що за ними піде вираз з переносним значенням, наприклад, фразеологічний оборот:

- Ліза, Ліза! - Замахала руками Раєчка. - Де ти була? Ми вчора просто з розуму сходили (Абрамов, Прясліни, 436). p> Чугаретті не вгавав. Він знову став нарікати й вимовляти, а потім раптом бухнув таке, що у Лукашина буквально очі на лоб полізли: у Худякова на колишньому виселку за назвою Богатко, де працює його шурин, не тільки телят відгодовують, а й сіють таємні хліба ... (Абрамов, Прясліни, 603). p> 2. Шляхом використання ЕФЕ в поєднанні з говірками ступеня дії (здорово, дуже, зовсім, занадто тощо) або прислівниками порівняльної ступеня (сильніше, більше, пущі і ін) здійснюється позначення більшої інтенсивності емоції, причому просторічні прислівники (здорово, пущі) підсилюють також експресивність:

Видно з усього, що метушня ця забавна дуже до душі Попику (Астаф'єв, Крадіжка, 38).

(Мати Васконяна) познайомилася з командиром полку, дізналася, що військо на хлібозаготівлі, і як уявив своє чадо серед зимових сільських нив, так їй зовсім не по собі зробилося (Астаф'єв, Прокляті та вбиті, т. 1, 325). p> Толя прошмигнув попереду артиста у вже темний зал і присів на перше вільне місце збоку ряду, щоб, боронь боже, не перешкодити дорослим, хоча на інших сеансах разом з горлата дітворою здорово псував ім кров (Астаф'єв, Крадіжка, 142).

А я увазі не показую, що СЕРЧАН. Його від цього ще пущі злість розбирає (Паустовський, 96). p> 3. Використання фразеологізму в художньому тексті часто поєднується із зазначенням причини емоції. Переважна більшість прикладів такої конкретизації значення відноситься до фразеологізмів, номінуються невизначені емоції.

а) ЕФЕ + назва емоції в родовому відмінку з прийменником від (родовий каузальний: від чого). Ця модель найбільш характерна для дієслівних і дієслівно-пропозіціональних фразеологізмів.

У Анфіси серце розривалося від жалості, але вона не знаходила слів, щоб втішити його (Абрамов, Прясліни, 123).

Але для Мірри найважливішим була зараз НЕ її доля, хоча серце її завмирало від жаху при одній думки, що вони можуть піти, залишивши її тут (Васильєв, 440).

І ще чомусь серце стискалося від страху за Васю, як ніби йому загрожувала якась біда ... (Абрамов, Прясліни, 728). p> Я на сьомому небі від гордості (Астаф'єв, Останній уклін, 228). p> Правда, попервах його охрестили було за співзвучністю імен Тольятті, і простодушний і простакуватий Чугаєв, коли йому розтлумачили, хто такий його знаменитий В«тезкаВ», від радості був н...


сторінка 1 з 4 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Типи фразеологізмів у англомовному газетно-публіцістічному тексті та Особли ...
  • Реферат на тему: Мовні засоби вираження категорії ввічливості в художньому тексті
  • Реферат на тему: Використання частин мови в художньому тексті
  • Реферат на тему: Історизм та архаїзми в художньому тексті (на прикладі повісті С.А. Єсеніна ...
  • Реферат на тему: Особливості застосування та функціонування лексичних та граматичних трансфо ...