Зміст
Введення
Поняття сервітуту
Приватний сервітут
Публічний сервітут
Узуфрукт і узус
Суперфиций і емфітевзис
Висновок
Список використаної літератури
Введення
З виникненням приватної власності, в тому числі і на землю, досить гостро постало питання про те, як регламентувати порядок користування об'єктами, що належать всім: дорогами, колодязями, зрошувальними каналами. Десь такі моменти погоджували шляхом переговорів, десь владне рішення приймав, скажімо, старійшина села. p align="justify"> Однак це було вкрай незручно: зміна власника земельної ділянки або які-небудь інші обставини могли призвести до необхідності підтверджувати старі домовленості або ж обговорювати все по-новому.
А в Стародавньому Римі вперше закріпили рішення такого питання законодавчо. Так в римському праві з'явилося поняття сервітуту, використовуване і в даний час. p align="justify"> Сервітутне право має вельми давню історію, яка, як і вже було зазначено, сходить безпосередньо до часів римського права.
Інститут сервітуту в Стародавньому Римі являв собою досить розвинену і різноманітну у проявах правову конструкцію. Згодом він ліг в основу тих різновидів речових прав, які прийнято називати правами на чужі речі. p align="justify"> У Стародавньому Римі не розрізняє речових та зобов'язальних прав, а лише захист прав за допомогою речових позовів і особистих позовів.
Якщо спір виникав з приводу права на річ, то для захисту цього права застосовувався речовий позов, якщо ж приводом для тяжби були правові дії іншої особи, - то особистий позов. Наявність того чи іншого права виводили з наявності позову. p align="justify"> Якщо римський магістрат, вивчивши обставини справи, приходив до висновку, що дані правові відносини підлягають захисту, він давав відповідний позов (речовий або особистий), а якщо не давав, значить, не було відповідного права. p align="justify"> Сервітут (від лат. - рабство, підпорядкованість), особливий вид речового права, який полягає у праві користуватися у встановлених межах чужою річчю чи обмежувати її власника в певному відношенні.
Інститут сервітуту склався в римському праві, що було пов'язано з необхідністю правового врегулювання протистоять один одному інтересів приватних власників. p align="justify"> Раніше інших виникли земельні (предіальние) сервітути, наприклад - право проходу й проведення води через ділянку сусіда. p align="justify"> Римської юриспруденції були відомі також і особисті сервітути, наприклад - право довічного користування чужою річчю, так званий узуфрукт. p align="justify"> Отже, як ми вже сказали, сервитутами в римському пр...