Зміцер Хведаравіч Жилуновіч
Цішка Гартного (Зміцер Хведаравіч Жилуновіч) (1887-1937) увайшоСћ у літаратуру В«пісняром Праця і змаганняВ», В«дерти пралетарскім Пает БеларусіВ», як яго називалі - аСћтарам першага закончанага білоруського рама. Як мастак ен склаСћся на перакрижаванні дзвюх гістаричних епох. Складанасць гетага моманту адбілася Сћ яго літаратурнай дзейнасці, паСћпливала на характар ​​яго ТВОРЧА пошукаСћ. Полонених працуючи амаль ва Сћсіх літаратурних жанрах, пісьменнік пакінуСћ значную літературна спадщина. Чи не Сћсе створанае ім ви-тримала випрабаванне годинах, критим не менше встежити за Янкам Купа-лам и Якуба Коласа Цішка Гартного заняСћ сталае месца Сћ гісториі білоруський літаратури. p align="justify"> Цішка Гартного (Зміцер Хведаравіч Жилуновіч) нарадзіСћся 4 Лістапада 1887 у мястечку Капилов у сям'і бідних сялян-чорнарабочих. В«У нас не було ні каня, ні Карів, ні поля, каб рабіцьВ», - пісаСћ Ц. Гартного Сћ аСћтабіяграфіі. Яго бацькі Сћ розния пори року працавалі то на падзеншчине, то на здзельшчине. На адзінаццатим Годзе жицця Зм. Жилуновіч пайшоСћ у пастухі-найміти, пасабляючи грашима сваім Бацька. Першапачатковую Адукация атримаСћ дому (В«бацька сам навучиСћ мяне читацьВ« поверху В») (Там жа.), Потим була вучоба СћВ« даректараСћ В», хатніх настаСћнікаСћ. Літах хлапчук пасвіСћ живелу, а зімой вучиСћся. В«За гетия Зі-ми, - успамінаСћ Зм. Жилуновіч, - прайшоСћ усьо царкоСћна-славянскія кніжкі, якія толькі билі Сћ бацькі В». Грамат давалося легко. У 1902 Зм. Жилуновіч паступіСћ у двухкласнае Капильскае Народнай вучилішча, якое закончиСћ у 1905 У лютим 1906 па-ступіСћ на працю взяти Сћ гарбарную майстерню Сћ рідним мястечку. p align="justify"> Зм. Жилуновіч рана далучиСћся да ревалюцийнай дзейнасці. В«У Капилі - спагадним для ревалюцийнай прапаганди кутку, - пісаСћ у сваім дзенніку Ц. Гартного, - ужо з 80-х гадоСћ луналі вялікія ідеі визваленняВ». Зм. Жилуновіч захапіСћся В«работніцкім РухамВ». Упершиню трапіСћши Сћ 1904 на мітинг сациял-демакратаСћ, ен на доСћгі годину звязаСћ ліс з Капильскай сациял-демакратичнай арганізацияй, стаСћ адним з Найбільший дзейсних яе сяброСћ. Гета паслужила галоСћнай перашкодай плиг паступленні Сћ 1906 у Нясвіжскую настаСћніцкую семінарию, куди Зм. Жилу-новіча НЕ принялі з-за адсутнасці даведкі пра добранадзейнасць. У 1909-1912 рр.. у пошуках ПРАЦІ ен аб'ездзіСћ многія Гарад Бе-ларусі, Украіни, Літви и Латвіі.
У 1910 плиг актиСћним садзейнічанні Зм. Жилуновіча Сћ Ка-пилі биСћ створани літаратурна-грамадскі гурток В«Самаадукация и развіццеВ», Які наладзіСћ випуск рукапіснага часопіса В«ЗоряВ» на рускай мове. У іншої палового 1910 часопіс спиніСћ палю Дзей-насць. У 1911 випуск рукапіснага часопіса биСћ адноСћлени, альо Сћжо пад назвав В«Голос ннзаВ» и з дадаткам на білоруський мове «³льна думкаВ». p a...
