Реферат
на тему: В«Лірика МаяковськогоВ»
Виконав: Гордієвський Андрій
Вирішивши написати про Маяковського і його ліриці, я розповім, що таке лірика. Лірика - це зміст внутрішнього життя, власне В«яВ» поета, а мовна форма - внутрішній монолог, переважно у віршах, який охоплює безліч віршованих жанрів, наприклад.: Елегія, романс, сонет, пісня, вірш. Будь-яке явище і подія життя в ліриці відтворюються у формі суб'єктивного переживання. Однак В«самовираженняВ» поета знаходить в ліриці завдяки масштабності і глибині особистості автора загальнолюдське значення; їй доступна вся повнота вираження найскладніших проблем буття. Як відомо, лірика передає переживання людини, її думки і почуття, викликані різними явищами життя. У ліриці Маяковського зображується лад думок і почуттів нової людини - будівельника соціалістичного суспільства. Основні теми лірики Маяковського - радянський патріотизм, героїка соціалістичного будівництва, перевага соціалістичного ладу над капіталістичним, боротьба за мир, зміцнення оборонної могутності країни, місце поета і поезії в робочому строю, боротьба з пережитками минулого тощо
злиті воєдино, вони відтворюють величний вигляд радянського людини, гаряче любить свою батьківщину, відданого ідеям революції і народу. Дуже дорога відкритість, громадянськість поета, його прагнення показати "єство і плоть" комунізму, кожного запалити бажанням "думати, дерзати, хотіти, сміти". В ім'я революції Маяковський створює надзвичайний ораторський лад вірша, який піднімав, кликав, вимагав іти вперед. p align="justify"> Ліричний герой Маяковського - борець за загальне щастя. І на яку б найважливіша подія сучасності не відгукнувся поет, він завжди залишався глибоко ліричним поетом і стверджував нове розуміння лірики, в якому настрої радянської людини зливаються з почуттями всього радянського народу. Герої Маяковського - звичайні, але в той же час дивовижні люди ("Розповідь про Кузнецькбуд"). Під час будівництва міста мужні люди живуть під відкритим небом, мерзнуть, голодують, попереду у них великі труднощі, але губи вперто шепочуть в лад:
... через чотири роки
тут буде
місто-сад!
Лірика Маяковського багата і різноманітна. Чимало своїх віршів поет присвятив патріотизму радянських людей. Кращі з них - "Товаришу Нетте - пароплаву і людині" (1926г.) і "Вірші про радянський паспорт". Перший вірш - спогад про радянський дипкур'єра Теодора Нетте, героїчно загиблого при виконанні службового обов'язку. Вступом до теми служить зустріч Маяковського з пароплавом, що носять ім'я прославленого героя. Але поступово пароплав як би одушевляется, і перед поетом виникає образ людини. br/>