Введення  
   закон манну індію злочин  
  Актуальність теми В«Закони МануВ» полягає в тому, що Закони Ману є цінне джерело для вивчення соціально-економічної та правової історії та культури Стародавньої Індії, досвід якої завжди необхідно враховувати наступним поколінням. 
  Метою роботи є розгляд В«Законів МануВ» в розрізі окремих видів прав, властиві древнеиндийскому державі. 
  Завдання роботи визначаються поставленою метою, основними з яких є: розгляд особливостей суспільного та державного ладу держави, охарактеризувати В«Законам МануВ» як пам'ятник древнього права, розкрити основи сімейного права, кримінального, особливості успадкування, захисту прав власності , а також судового процесу в Стародавній Індії. 
    Давня Індія. Особливості суспільного і державного ладу  
   Цивілізація Стародавньої Індії є однією з найдавніших цивілізацій у світі. Вона склалася більше чотирьох тисяч років тому в долині Інду, з центрами в Хараппи і Махенджо-Даро. p align="justify"> Назва Індія - В«земля на ІндеВ» дали цій країні греки. 
				
				
				
				
			  Стародавня Індія мала відмінний від сусідніх держав соціокультурний світ. 
  Згідно з даними археологічних розкопок на території Індійського держави вже в III ст. до н.е. існували великі міста, які є центром ремісницьких виробництва, було добре розвинене землеробство, торгівля майнове розшарування населення. 
  Однак, з цього історичного періоду Давньої Індії є дуже убогі відомості. 
  В історичних свідоцтвах більш повно представлений ведичний період (друга половина II - перша половина I тисячоліття до н.е.). У цей період поглиблювалося соціальне розшарування суспільства, складалася державність. Цьому сприяло хвилеподібний проникнення на територію Індії з півночі-заходу індо-арійських племен. Етнічні спільності Мундо і дравіди, які заселяли долину Гангу до початку проникнень, були відтіснені на південь або асимільовані аріями. В результаті проникнень арійських племен були створені нові царства і поширені священні гімни і співи аріїв під назвою Веди. p align="justify"> Історію староіндійської цивілізації в літературі умовно прийнято поділяється на чотири етапи: 
  1) ранній ведичний (XIII-X ст. до н. е..). У цей період відбувалося розселення племен аріїв в Північній Індії; 
  2) пізній ведичний (IX-VI ст. до н. е..), який відзначений посиленням соціальної та політичної диференціації, формуванням варнового ладу як основи цивілізації Стародавньої Індії, утворенням перших держав головним чином в долині Гангу; 
  3) послеведіческій або буддійський період (V-III ст. до н. е..) являє собою час поширення ...