Доповідь
Шуйський державний педагогічний університет
Шуя - 2009
Проектування, будівництво та обладнання спортивних будівель і споруд, зокрема, стадіонів, спортивних залів, плавальних басейнів, ігрових майданчиків і т.п. з метою полегшення доступу до них інвалідів і, головне, здійснення фізкультурно-спортивної та рекреаційно-оздоровчої діяльності є однією зі складових найважливішої проблеми створення житлового середовища для інвалідів, їх комплексної реабілітації та соціалізації.
Залежно від ставлення засобів, що використовуються для оснащення споруд спортивного призначення з метою їх адаптації до потреб інвалідів, безпосередньо до змагальної діяльності інвалідів ці кошти можна розділити на дві великі групи.
Перша група засобів призначена для пристосування (адаптації) навколишнього інваліда середовища до його можливостей для здійснення власне змагальної діяльності відповідно до правил змагань в тому чи іншому виді спорту, а також повноцінної навчально-тренувальної роботи.
Друга група засобів передбачає пристосування (адаптацію) навколишнього інваліда середовища до його можливостей до його можливостей для здійснення цілої низки заходів, необхідних для підготовки займаються до змагальної діяльності та навчально-тренувальній роботі, приведення його у оптимальний стан після цих видів діяльності, а також для спостереження (перегляду) змагань. Друга група засобів передбачає можливості розміщення інвалідів на трибунах спортивних споруд в якості глядачів, а також можливість переміщення на кріслах-колясках і виконання необхідних дій в гардеробах, роздягальнях, душових кімнатах, туалетах, саунах, масажних і лікарських кабінетах та інших приміщеннях.
Всі кошти, що відносяться до другої групи і призначені для забезпечення необхідних передумов для власне спортивної діяльності та навчально-тренувальної роботи, а також спостереження за змаганнями, повинні бути передбачені при проектуванні і будівництві споруд спортивного призначення. Відсутність умов для вільного переміщення інвалідів на кріслах-колясках і виконання ними необхідних дій з самообслуговування, обмежують їх мобільність, роблять залежними від інших людей.
Залежно від конкретних завдань, вирішення яких передбачається здійснити за допомогою тих чи інших засобів першої групи, останні можна розділити на наступні підгрупи.
Перша підгрупа коштів спрямована на забезпечення безпеки змагальної або навчально-тренувальної діяльності. Вони являють собою страхувальні пристосування (гімнастичні поролонові мати, захисні сітки, страхувальні лонжі, поролонові ями для приземлень та ін.) Дані кошти розміщуються і використовуються там і тоді, де і коли можливі падіння займаються, вихід за зону безпеку у зв'язку з перевищенням оптимальної швидкості переміщення і обертання спортсмена або спортивного снаряда.
Говорячи, про безпеку змагальної діяльності інвалідів, необхідно пам'ятати про вимоги дотримання мінімальних відстаней кордонів спортивних майданчиків від нерухомих предметів (стін, стовпів, виступів конструкцій тощо) або країв підвищень, якщо спортивний майданчик на помості.
Друга підгрупа коштів призначена для оснащення споруд спортивного призначення пристроями (пристосуваннями) для доставки (переміщення) спортсмена-інваліда безпосередньо до місця змагальної діяльності та навчально-тренувальної роботи. Тут, перш за все, маються на увазі різні підйомники, візки, лонжі, сходи...