Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Тактика ведення хворих на ІХС після аорто-коронарного шунтування

Реферат Тактика ведення хворих на ІХС після аорто-коронарного шунтування





Сердюкова А.В., Федюшина О.А.

Провідною причиною інвалідності та смертності працездатного населення в усіх індустріально розвинених країнах залишається ішемічна хвороба серця (ІХС) [1]. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я від серцево-судинних захворювань у світі щорічно помирає понад 15 млн. чоловік, причому більшість з них не доживає до 65 років. У структурі загальної смертності населення Росії на частку ІХС у чоловіків припадає 60%, а у жінок 41% [2]. З 2005 р. у відділенні судинної хірургії Бєлгородської обласної клінічної лікарні ім. Святителя Іоасафа стала виконуватися операція аортокоронарне шунтування з використанням апарату штучного кровообігу у хворих на ІХС.

Проблема ведення хворих, які перенесли АКШ, є однією з провідних у сучасній кардіології. Метою нашого дослідження стало вивчення тактики ведення хворих з ІХС, прогресуючої стенокардією напруги високого ФК, які перенесли АКШ, виявлення особливостей перебігу раннього післяопераційного періоду у хворих на ІХС, дослідження ускладнень за 2006 рік і тактики їх корекції.

Матеріали і методи. Обстежено 30 хворих на ІХС з постінфарктним кардіосклерозом (ПІКС) віком від 36 до 68 років, середній вік хворих склав 52года ± 16 років. Серед них було 27 чоловіків (90%) і 3 жінки (10%). Всім хворим проводились: ЕКГ, коронарографія, УЗДС сонних артерій. Ехо-КГ на апараті «LOGIO 9» фірми GENERAL ELECTRIC, ехоімпульсного методом в одно-і двомірному режимах дослідження з частотою ультразвуку 6,3 МГц за загальноприйнятою методикою. Визначалися: КДР (см), КСР (см), розміри порожнини ЛШ, товщина задньої стінки ЛШ (см), товщина межжелу-дочковой перегородки (см) в діастолу і систолу. Обчислювалися такі кількісні показники: ФВ% (за методом Сімпсона), КДО (мл), КСВ (мл), маса міокарда (гр), індекс відносної товщини стінки ЛШ (2H / D).

Статистична обробка результатів проводилася з використанням пакету Statistica 5 (StatSoft, Inc., США). Результати статистичних досліджень вважали достовірними при р < 0,05.

Переважали пацієнти з високим класом стенокардії: ФК 3 у 70%, ФК 4 у 30%, 20 осіб (66,6%) в анамнезі був зареєстрований трансмуральний інфаркт міокарда, дрібновогнищеві зміни виявлені у 10 хворих (33,3%).

Для визначення функціонального класу (ФК) хронічної серцевої недостатності (ХСН) використовували класифікацію Нью-Йоркської асоціації серця (NYHA). ХСН II ФК була визначена у 22 хворих (73,3%), III ФК - у 7 (23,3%) і IV ФК - у 1 (3,3%) хворих.

Результати та обговорення. Залежно від значення КДР ЛШ (Ехо-КГ) пацієнти були розділені на 2 групи. Перша КДР ЛШ <5, см (n=15), другий КДР ЛШ> 5, см (n=15). У найближчому післяопераційному періоді, через 7 діб, (таблиця 1) у хворих 1 групи істотно змінилися диастолические розміри ЛШ. Їх збільшення супроводжувалося достовірним зростанням показників насосної функції ЛШ без істотного зростання ММ ЛШ. У пацієнтів 2-ї групи до цього часу відбувалися наступні зміни: зменшення діастолічного та систолічного розмірів ЛШ. Така перебудова супроводжувалася значним збільшенням ФВ ЛШ і зниженням ММ (р <0,05).

Таблиця 1.

Структурно-функціональна характеристика міокарда після

АКШ у

хворих з П

ІКС.

Гр...


сторінка 1 з 3 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Застосування статистичних методів для прогнозування виживаності хворих, які ...
  • Реферат на тему: Фізична реабілітація хворих, що перенесли інфаркт міокарда
  • Реферат на тему: Загальна анестезія у хворих, які перенесли трансплантацію серця
  • Реферат на тему: Ведення хворих в хірургічному відділенні
  • Реферат на тему: Аналіз середньої тривалості лікування хворих з хворобами серцево-судинної с ...