Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Історичний процес як Розвиток культур. Основні підході до Вивчення культур в XIX - качану 20 століття

Реферат Історичний процес як Розвиток культур. Основні підході до Вивчення культур в XIX - качану 20 століття





РЕФЕРАТ

Історичний процес як Розвиток культур. Основні підході до Вивчення культур в XIX - початку XX століття

В 

1. Історичні умови й теоретичні Передумови появи науки про культуру


з'явиться дісціпліні, что систематично Вивчай культури як особливі форми організації життя людини й існуючої в ряді європейськіх країн, звичайна датується пріблізно 50-мі рокамі XIX в. Це не означає, что до цього часу не Було культурологічніх концепцій І що Особливості жіттєдіяльності різніх народів НЕ булі предметом аналізу історіків, філософів, географів и т.д. Мова Йде про Формування Самостійної дісціпліні, что досліджувала історичний Розвиток культур, что здійснювала порівняльній аналіз їхніх різніх тіпів, что Вивчай закономірності Функціонування ї структурної організації, Взаємодія Із природніми умів. Трохи пізніше, напрікінці XIX в., були засновані кафедри в універсітетах и ​​даже створені цілі Інститути, Головня Завдання якіх Було Вивчення культур у історічному ї структурно-функціональному аспектах. Незалежності від способу, методу, предметної области ДОСЛІДЖЕНЬ ВСІ смороду спиратися на опису всілякіх СТОРІН життя й побуту Чисельність народів, что населяли в минули Землю ї Живуть на ній поніні (Конкретно-етнографічні Дослідження). Для сістематізації, узагальнення конкретно-емпірічніх даніх вікорістовуваліся Різні методи, Прийоми, створюваліся Теорії культур, культурологічні Концепції, что впорядковують різноманітні розрізнені Відомості у єдину цілісну картину. Оформленню Вивчення культур у самостійну дісціпліну сприян ряд обставинні и історічніх умів.

Серед них звітність, віділіті прінаймні три моменти. Перший - це Відкриття європейцямі в XVIII - XIX ст. ВСІ новіх и новіх земель и продовження колоніальної експансії Англією (проникнення в Південну Африку, поступове Скореня Індії, захоплення Індонезії й т.д.), Францією (Скореня Алжиру, захоплення ряду архіпелагів у Полінезії (Таїті), захоплення Південного В'єтнаму) i т.д. Розширення Економічних и господарських контактів вело до Швидкого зростання етнографічніх відомостей. У свою черго ЗРОСТАННЯ економічного впліву породило необхідність Дослідження культур народів для забезпечення Керування ними.

Другий момент - це розробка проблем истории ї Теорії культури в працях філософів епохи Освіти. Мают на увазі ідеї географічного детермінізму, основна теза Якого: людина, народи, Звичаї - продукти впліву навколішніх природніх умів (Монтеск'є). Широко ширше теорія В«шляхетного ДикунаВ», что живе за природніми законами природи (Руссо, Дідро й ін.). Тоді ж булу розроблено схема запроданців стадій культурного развития (Тюрго, Вольтер, Кондорсе). Крім цього, робіліся СПРОБА сполучіті ці загальнолюдські стадії розвітку з ідеєю національної своєрідності шкірного конкретного народу, вісокої цінності кожної конкретної культури (Гердер). p> І Нарешті, остання обставинні - це Твердження еволюційного світогляду Завдяк появі космогонічної гіпотезі І. Канта (1755) i П. Лапласа (1796) в астрономії, еволюційного підходу в геології Ч. Лайелля (1830 - 1833) и ін. Особливе Значення мало! застосування принципом розвітку в биологии Ж. Ламарком (1809), К. Бером (1829 - 1837) и побудова загальорганічної Теорії еволюції Головна Ч. Дарвіном и А. Уоллесом (50-ті роки). Тому, природно, ідея еволюції Головна, розвітку, что брала Перемогу в різніх Галузії знання й, что вітісняла з них напівбогословські подивись, проникнула в область Вивчення людини й культури.

У середіні XIX в. и даже Трохи раніше в європейськіх странах організовуваліся географічні, антропологічні, етнологічні Спілки, у якіх акумулюваліся Відомості про Особливості розвітку ї Функціонування різніх культур. Дерло булу Створено В«Паризький спілка етнологіїВ» (1839), Згідно реорганізована в В«Суспільство антропології В»(1859). У Нью-Йорку в 1842 р. сформувалася В«Американська етнологічна спілка В». У Англии в 1843 р. булу Відкрита В«Етнологічна спілкаВ», а в 1863 р. вона Було доповнено ще й В«Антропологічнім суспільствомВ», Які при об'єднанні в 1871 р. утворили В«Королівський антропологічній институт Велікобрітанії ї Ірландії В». У Германии В«Суспільство антропології, етнології й доісторіїВ» сформувалося в 1869 р.

Поряд Із цімі організаціямі центрами по вивченню культур стали антропологічні й етнографічні музеї, Такі, як музеї в Будапешті (1872), Стокгольмі (1874), Парижу (1877), Роттердамі (1883), Варшаві (1888) i т.д. З більшою уваг до Вивчення різноманітніх культур ставити в США, де БУВ Відкритий Цілий ряд антропологічніх музеїв. Найбільш відомі з них Чиказькій музей природної истории (1893), музей антропології в Берклі (1901, Каліфорнія). p> залишкових етапом в організаційному оформленні Вивчення культур (Незалежності від того, чи називаєся дісціпліна етнологією, соціальною або культурною антропологією) булу З'явилися спеціальніх періодичних видань: у Англии - "ФольклорВ» (1890) и В«ЛюдинаВ» (1901)...


сторінка 1 з 6 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Діффузіонізм як спосіб вивчення культур
  • Реферат на тему: Статистичнй Вивчення собівартості технічних культур
  • Реферат на тему: Своєрідність і особливості культур народів Африканського континенту
  • Реферат на тему: Статистичне вивчення та аналіз посівних площ, врожаю і врожайності зернових ...
  • Реферат на тему: Вівченні розвітку культур: біологічний и психологічний напрямки