Введення
Актуальність даної тематики обумовлена ??тим, що спеціальних досліджень, присвячених психологічному аналізу праці прокурорів, до останнього часу майже не проводилося. У підручниках з юридичної психології, як правило, дається лише загальна психологічна характеристика виступу прокурора в суді, інші ж аспекти його роботи практично не зачіпаються.
Професійна діяльність прокурора є складною і багатосторонній. Основні напрями, цілі, завдання, службові обов'язки прокурорів визначаються функціями органів прокуратури, сформульованими у Федеральному законі «Про прокуратуру Російської Федерації». Аналізуючи функції, зміст та умови роботи прокурора, можна вичленувати ряд найважливіших психологічних особливостей його професійної діяльності, визначити її структуру, сформулювати основні вимоги професії до психологічних якостей фахівців.
Об'єкт дослідження - джерела юридичної психології.
Предмет дослідження - безпосередньо психологічні особливості діяльності прокурора в суді
Метою даної роботи є аналіз особливостей мовної поведінки прокурора.
Задачи :
розглянути структуру діяльності прокурора:
визначити психологічні особливості діяльності прокурора в суді;
розглянути психологічні особливості промові прокурор в суді.
1. Структура професійної діяльності прокурора
У структурі професійної діяльності державного обвинувача істотне значення має конструктивна (реконструктивна) сторона діяльності. Суть її полягає в аналізі, синтезі всієї інформації, зібраної по справі в ході попереднього і суді слідства, під кутом зору розробки концепції державного обвинувачення. Конструктивна діяльність являє собою динамічний процес пошуку і встановлення істини. У ході цих пошуків у прокурора послідовно виникають спочатку гіпотези, а потім певні концепції, які він і викладає у своїй промові. Говорячи про конструктивної діяльності, ми маємо на увазі, що вона може носити і реконструктивний характер. Коли прокурор знайомиться з матеріалами попереднього слідства, його діяльність в основному спрямована на реконструкцію події злочину, яке мало місце в минулому, по тим зібраним слідчим доказам, які представлені їм у системі уловного справи. Далі на основі вивчення матеріалів справи прокурор планує його судову перспективу і тут його діяльність носить вже конструктивний характер, так як вона спрямована в майбутнє. У цій стороні діяльності реалізується загальний та спеціальний інтелектуальний потенціал прокурора, його оперативна і довгострокова пам'ять, його здатність до аналітичного і синтетичному мисленню. У ряді випадків, особливо на початковому етапі роботи, прокурор може використовувати і евристичні способи аналізу інформації, в процесі яких реалізуються його інтуїція і уява.
До найбільш важливою професійною особливостям роботи прокурора відносяться:
- універсальність (прокурор повинен бути фахівцем у попередньому слідстві, в діяльності установ і органів виконання покарань і призначення судом заходів примусового характеру, адміністрації місць тримання затриманих і взятих під варту і, зрозуміло, фахівцем у общенадзорной справі ),
організаторський характер прокурорської діяльності;
мистецтво мовлення (повинен надавати своїм виступам в суді, на зборах публіцистичну пристрасність, точно і аргументовано викладати свої думки);
принциповість і наполегливість, об'єктивність і непідкупність в справі забезпечення законності.
Вимоги, що пред'являються до прокурора, поширюються на всіх працівників прокуратури - заступників і помічників прокурорів, прокурорів відділів та управлінь.
прокурор усний професійний реконструктивний
2. Особливості мовної поведінки прокурора
Мистецтво судової промови - це мистецтво переконання за допомогою цілеспрямованої систематизації фактів, переконливою їх оцінки. Важливу роль відіграє при цьому майстерність судової промови, пов'язане з майстерністю логічного аналізу та образністю викладу. Значну роль у переконливості судової промови відіграє психологічний аналіз особистості підсудного і потерпілого, характеристика їх стійких поведінкових особливостей, надзвичайність обставин, в умовах яких відбулося правопорушення. Однак судова мова не є відокремленим актом - вона повинна бути тісно пов'язана з результатами судового слідства. Тільки ті докази, які отримані в судовому слідстві, можуть бути покладені в основу судової промови, у формування остаточною процесуальною позиції учасни...