389]. Написання створює враження, ніби відмінність між складним словом і словосполученням укладено в тому, що члени складного слова при проголошенні тісніше примикають один до одного, ніж члени словосполучення. Однак, такі поєднання, як поєднання артикля з іменником, іменника з атрибутивними прикметниками або з залежною формою родового відмінка, характеризуються такою ж безперервністю , як і окреме слово. Різниця між складним словом і словосполученням вбачали також в наголос. Єдність слова створюється завдяки тому, що один з елементів слова, на який падає головне наголос, домінує над усіма іншими елементами, в тій чи іншій мірі йому підлеглими. Цим ж, однак, характеризується єдність пропозиції, єдність будь-якої частини пропозиції, що складається з декількох слів і взагалі єдність будь-якої групи тісно взаємопов'язаних між собою слів (Пауль, 1960: 388). На самостійне слово дуже часто падає настільки ж слабке наголос, як і на менш значимий компонент складного слова.
Розглядаючи структурні особливості, складне слово можна відрізнити не тільки від словосполучення, але і від афіксальних похідних слів. Наприклад, з точки зору логічного змісту, англійське похідне слово citizen - городянин і townsman - міська людина мало чим відрізняється один від одного. Але семантичні особливості цих слів, відповідно до відмінністю в їх cтpyктype, все ж таки різні. У слові townsman основа town - вказує на ознаку, а полусуффікс -man- на приналежність цієї ознаки якогось особі, якійсь людині, так само як і в слові towndweller. Однак між словами citizen і townsman є істотну відмінність у структурно-семантичному відношенні. У слові citizen є один полнозначного компонент - основа city-, що має відому безпосередню співвіднесеність з дійсністю і виступаючий як основа непохідного (для сучасної мови) слова city і як полнозначного компонент інших похідних і складних слів, наприклад: y - міський, citycourt - магістратський суд u т.n.
Отже, більшість учених виділяє при основних критерії складного слова: більш абстрактне значення, певна послідовність компонентів і щільнооформленність. Але основними, все таки, є два останні ознаки, тому що саме при розгляді особливостей структури, складне слово можна відрізнити як від словосполучення, так і від похідного слова.
Висновки
масмедійно дискурс - це свого роду рухливий мовної континуум, який існує як би між двох основних полюсів: функції повідомлення і функції впливу, відповідно з цим і обираються засоби вербалізації даних функцій.
Словоскладання є одним з найбільш продуктивних способів номинативного словотворення у всіх стилях мови.
Результатом словоскладання є складне слово, яке володіє наступними ознаками: щільнооформленність, невільний порядок розташування компонентів всередині складного слова і більш високий рівень абстракції в порівнянні зі словосполученням. Але остання ознака не є обов'язковим.
Виникнення композиту мотивується промовистою в кожному конкретному випадку. Основним мотивом словоскладання (як і словотвору вооБще) можна вважати відсутність необхідного найменування в мові. Мотивом освіти композиту може бути і бажання мовця зробити свою промову більш емоційною.
Особливе значення має вивчення функцій складних слів. До основних функцій словоскладання відносяться: номінативна функція, Текстообразующая функція, морфологічна функція, дессімілятівная функція і т.д. До функцій словоскладання відноситься також реалізація принципу мовної економії.
2. Збереження семантики англійських складних слів у текстах сучасних засобів масової інформації на російську мову
. 1 Транслатологіческіе особливості англійських композитів
Досвід роботи з різного виду текстами і зустрічаються в них складними утвореннями свідчить про необхідність прояснення транслатологіческіх особливостей композитів різних видів. Адекватний переклад окремих слів і цільного тексту з однієї мови на іншу пов'язаний з розпізнаванням властивих слову значення і сенсу, з проблемою перекодування значення слова в його сенс. У цьому параграфі розглядаються труднощі перекладу англійських багатокомпонентних складних слів, що представляють собою атрибутивні словосполучення, пропозиції-імена, різні субстантивовані частини мови. Еквівалентний перевід значення таких лексичних одиниць на рідну мову утруднений їх складною структурою, багатозначністю їх компонентів, необхідністю попередньо розбити словосполучення на окремі, пов'язані за змістом групи і т.п.
Аналіз газетно-публіцистичних текстів показав, що в них широко представлені складні одиниці. Ми досліджували структуру і семантику як «чистих» атрибутивних одиниць, що складаються з іменників, так і «змішаних», що мають у своєму ск...
