Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Добова динаміка рухової активності та агресивної поведінки щурів в умовах тривалого зниження геомагнітного поля

Реферат Добова динаміка рухової активності та агресивної поведінки щурів в умовах тривалого зниження геомагнітного поля





align="justify"> · Вертикальна активність

· Груммінг

· Кількість струшувань головою

Сума показників горизонтальної та вертикальної активності становила загальну рухову активність. За цими показниками будували гістограми добової динаміки по кожному окремо. За допомогою непараметричного критерію Манна-Уїтні порівнювали показники дослідної та контрольної груп в кожній часовій точці і в цілому за добу.

Ритмічна динаміка показників була також досліджена за допомогою спектрального аналізу часових рядів (Time Series). Для того щоб найбільш чітко виявити найбільш значимі періоди ритмів, кожен ряд попередньо піддавався перетворенням: згладжування методом зваженого змінного середнього (вікно Хеммінга шириною 3), з ряду також віднімалося середнє значення. Ці перетворення не впливають на періодичні залежності, але дозволяють найбільш чітко виявити існуючі ритми. Потім для кожного ряду проводили перетворення Фур'є з обчисленням функції спектральної щільності, тобто знаходили частотні області, що складаються з багатьох близьких частот, які вносять найбільший внесок у періодичне поведінку всього ряду. За отриманим ряду будувалася періодограма.

гіпогеомагнітного поле щур ритмічний


3. Результати дослідження


. 1 Добова динаміка поведінки щурів під впливом гіпогеомагнітного умов


Найбільш цікавим результатом виявилася тенденція до збільшення кількості агресивних взаємодій. Ця тенденція спостерігається в обох експериментах в темний час доби (малюнок 1).

Так, в осінньому експерименті в 4:00 в дослідній групі середнє число взаємодій (7,000 ± 2,875) в 3,5 більше, ніж у контрольній групі (2,00 ± 0,903), а о 22 годині в дослідній групі число міжіндивідуальних взаємодій (6,166 ± 2,270) в 6 вище, ніж у контрольній групі (1,000 ± 1,000).


Малюнок 1 - Добова динаміка міжіндивідуальних взаємодій, ліворуч - 25-добовий експеримент, проведений восени, праворуч - 10-добовий експеримент, проведений навесні


У весняному експерименті спостерігається подібна картина, однак, у дослідних тварин пік взаємодій припадає на 6:00 ранку і на 18 години вечора, тобто на час, зміни дня і ночі. У 6:00, середнє число міжіндивідуальних взаємодій у дослідній групі тварин (7,000 ± 3,179) практично в 10 разів перевищило в контрольній групі тварин (1,400 ± 0,520), а 18 годин вечора число взаємодій в досвіді (6,100 ± 2,536) в 2,1 перевищило в контрольній групі (2,888 ± 0,978). Результати експерименту узгоджуються з даними Походзей Л.В., отримані при поліклінічному обстеженні радіотехнічного персоналу, що працює в екранованих приміщеннях, члени персоналу пред'являли скарги на дратівливість.

У весняному експерименті у дослідних тварин достовірно збільшилася число струшувань (p=0.027, критерій Манна - Уітні) в 0 годин. Тенденція до збільшення кількості струшувань головою у щурів дослідної групи зберігається протягом усього періоду спостереження. Можливо, це пов'язано з інгібуванням серотонінергіческімі системи, що призвело до збільшення кількості агресивних взаємодій. Але збільшення числа струшування головою не було виявлено в осінньому експерименті, з цього потрібні подальші вивчення цього явища (малюнок 2).


Малюнок 2 - Добова динаміка числа струшування головою, зліва - 25-добовий експеримент, проведений восени, праворуч - 10-добовий експеримент, проведений навесні; * - Достовірні відмінності між дослідної і контрольної групами, критерій Манна-Уїтні, p lt; 0.05


Була проаналізована добова динаміка рухової активності.

В цілому, в осінньому експерименті число бодрствующих тварин контролю і досвіду не відрізняються, але є достовірне зменшення числа бодрствующих тварин в 10:00 ранку. У цей час проводили годування тварин. Це дозволило припустити, що на 19-25 добу під впливом ГГМУ досвідчені тварини менш активно реагують на зовнішній вплив (малюнок 3).

У весняному експерименті спостерігається інша картина, різке коливання активності щурів протягом доби, тобто збільшення її в ранкові години і зменшення в денні години.

Подібна динаміка спостерігається і для рухової актив?? ості і груминга (малюнок 4-5).


Малюнок 3 - Добова динаміка числа бодрствующих щурів, ліворуч - 25-добовий експеримент, проведений восени, праворуч - 10-добовий експеримент, проведений навесні; * - Достовірні відмінності між дослідної і контрольної групами, критерій Манна-Уїтні, p lt; 0.05


Несподіваною виявилася добова динаміка рухової активності (малюнок 4) контрольних тварин досвіду №2. По графіку видно, що в ранкові години акт...


Назад | сторінка 10 з 13 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Добова норма рухової актівності дітей різного віку
  • Реферат на тему: Динаміка розвитку читацької активності та ускладнення мотивів читання протя ...
  • Реферат на тему: Оптимізація рухової активності дітей старшого дошкільного віку в процесі ру ...
  • Реферат на тему: Малі групи. Взаємодія в групі. Особистість в групі
  • Реферат на тему: Підвищення рухової активності за допомогою рухливих ігор