враховуються експедитором при визначенні податкової бази по податку на прибуток організацій.
До складу ж доходів включається тільки винагорода експедитора.
Цивільне законодавство не вимагає від експедитора складання звіту у випадках, коли для виконання договору транспортної експедиції він привертає сторонні організації. Лише пунктом 15 Правил транспортно-експедиційної діяльності встановлюється можливість надання експедитором клієнту певної інформації, причому тільки на вимогу останнього. Тому якщо договір оформлений за даною схемою, то щоб уникнути розбіжностей з податковими органами експедитору бажано було б скласти звіт і представити його клієнту. У звіті же необхідно вказати суму, яку експедитор отримав для виконання доручення за договором транспортної експедиції і яку експедитор направив іншим організаціям для виконання доручення, а також суму винагороди експедитора.
До звіту знову ж бажано додати:
товарно-транспортні документи;
копії договорів з третіми особами (або оригінали, якщо договори укладалися від імені клієнта);
копії платіжних документів;
рахунок-фактуру експедитора на суму своєї винагороди;
перевиставляння рахунки-фактури на суму відшкодовуються витрат.
. 4 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ЗА неналежне виконання зобов'язань
При невиконанні зобов'язань за перевезенні пасажира та багажу перевізник несе встановлену законодавством відповідальність. Особливістю законодавчо встановленої відповідальності є уніфікація норм про відповідальність стосовно до перевезень всіма видами транспорту.
За затримку відправлення транспортного засобу, що перевозить пасажира або запізнення такого транспортного засобу до пункту призначення (за винятком перевезень у міському і приміському сполученнях), перевізник повинен сплатити пасажирові штраф у розмірі, встановленому законодавчими актами про транспорт, якщо не доведе, що затримка або запізнення сталися внаслідок непереборної сили.
Пасажир у зазначених випадках має право відмовитися від перевезення, і тоді перевізник зобов'язаний повернути провізну плату в повному розмірі, а також відшкодувати пасажирові понесені ним у зв'язку затримкою збитки.
Відповідно до ч.2 статті 18 Закону Республіки Казахстан Про транспорт при затримці перевезення пасажира з вини перевізника (коли пасажир все ж скористався послугами перевізника) останній повинен сплатити пасажирові штраф у розмірі 3% від вартості квитка за кожну годину затримки, крім відшкодування збитків пасажиру, якщо останні мали місце. Сума належного при цьому сплату пасажиру штрафу не може перевищувати вартості придбаного квитка. Якщо відбувається затримка рейсів на 10 годин і більше, то перевізник зобов'язаний за свій рахунок надавати пасажирам місця в готелі та харчування. За запитом пасажира йому буде видаватися офіційний документ або повинна проводитися відмітка в його квитку про причину затримки перевезення.
Розмір відповідальності за втрату, нестачу і пошкодження прийнятого до перевезення багажу є таким же, як по втраті, нестачі, пошкодженні прийнятого до перевезення вантажу. За прострочення в доставці багажу перевізник повинен сплатити одержувачу багажу штраф у розмірі 10% плати за перевезення за кожну добу прострочення. Граничний розмір відповідальності і в цьому випадку не повинен перевищувати 50% плати за перевезення.
За угодою сторін, якщо перевізник згоден на більш високий розмір відповідальності, на компенсацію збитків пасажира, або одержувача багажу, зазначені, передбачені законодавством розміри відповідальності можуть бути змінені у бік збільшення. Однак наведені санкції відповідальності слід розглядати як мінімальний розмір відповідальності за порушення перевізником договорів перевезення пасажирів і багажу. Перевізник несе майнову відповідальність, якщо при перевезенні було заподіяно шкоду здоров'ю або життю пасажира. Усі транспортні засоби можна віднести до джерел підвищеної небезпеки, крім того, перевізник, як правило, суб'єкт підприємницької діяльності. Внаслідок цього передбачається безвинної відповідальності перевізника, і він може бути звільнений від відшкодування заподіяної здоров'ю та життю пасажира шкоди, тільки якщо перевізник доведе, що шкоди було завдано через умислу потерпілого або дії непереборної сили.
Відправник багажу (так само як і відправник вантажу) буде нести відповідальність за шкоду, заподіяну перевізнику або третій особі, перед якою перевізник несе відповідальність, якщо він у транспортних документах вказав неправильні, неточні або неповні відомості.
транспортний зобов'язання договір перевезення
...