іе отворів і фрезерування по контуруМонтажний стол16Промивка ультразвуковим методомМонтажний стол17Контроль електричних параметровМонтажний стіл
7. Автоматизація проектування
Система автоматизованого проектування ПП являє собою складний комплекс програм. Застосовується для автоматизації проектування і підготовки виробництва ПП починаючи з промальовування електричної принципової схеми, розміщення ЕРІ, ПМК та інших етапів, трасування з'єднань і закінчуючи виведенням на друк конструкторської та технологічної документації на ПП і розробкою керуючих файлів для свердлильно-фрезерних верстатів, фото плотерів, фото коордінатографов.- розробка принципових схем та друкованих плат, в пакет включено чотири програми:
) PCB Layout - проектування плат з можливістю ручного і автоматичного трасування, кількість шарів і компонентів не обмежене;
2) Schematic - створення принципових схем, у тому числі і багатолистових, можливість переведення їх у друковані плати; ComEdit - редактор корпусів, створення корпусів елементів на основі шаблонів або вільне, і об'єднання їх в бібліотеки корпусів для PCB;
) SchemEdit - редактор компонентів, створення символів, прив'язка їх до корпусів і об'єднання в бібліотеки компонентів для схемотехніки та PCB.
) PatternEditor - редактор корпусів для друкарської плати. Дозволяє створювати свої бібліотеки.
Програма володіє найбільш зручним серед САПР для проектування друкованих плат для користувача інтерфейсом. Вся робота супроводжується підсвічуванням редагованих і залежних від них елементів, що дозволяють наочно оцінювати ситуацію. Логічна структура принципової схеми або плати формується відразу при побудові і зміна одного елемента відбивається на залежних від нього.
У Schematic була розроблена принципова схема (Рис. 3) після чого була перенесена в PCB Layout де була виконана трасування друкованої плати (Мал. 20).
Також були створена бібліотека компонентів в ComEdit.
Рис. 20 Трасування схеми перетворювача коду зроблена в програмі PCB Layout
Після виконання трасування в програмі PCB Layout, була сформована 3D модель перетворювача коду.
Рис. 21 3D модель перетворювача коду
Рис. 22 3D модель, під кутом
Рис. 23 3D модель, зворотна сторона плати
- двох- і тривимірна система автоматизованого проектування і креслення, розроблена компанією Autodesk.
В області двовимірного проектування AutoCAD дозволяє використовувати елементарні графічні примітиви для отримання більш складних об'єктів. Крім того, програма надає вельми обширні можливості роботи з шарами і аннотатівнимі об'єктами (розмірами, текстом, позначеннями). Використання механізму зовнішніх посилань (XRef) дозволяє розбивати креслення на складові файли, за які відповідальні різні розробники, а динамічні блоки розширюють можливості автоматизації 2D-проектування звичайним користувачем без використання програмування.
Також у програмі реалізовано управління тривимірної печаткою та підтримка хмар точок. Тим не менш, слід зазначити, що відсутність тривимірної параметризації не дозволяє AutoCAD прямо конкурувати з машинобудівними САПР середнього класса.позволяет отримати високоякісну візуалізацію моделей за допомогою системи рендеринга mentalray.
Рис. 24 Складальний креслення перетворювача коду в AutoCAD
Рис. 25 Креслення друкованої плати перетворювача коду в AutoCAD
Висновок
У ході виконання курсового проекту були розроблені: Перетворювач коду, робоче креслення друкованої плати деталі.
Були проведені розрахунки:
1. конструктивних елементів друкованого монтажу
2. розрахунок надійності системи
. розрахунок на дію вібрації
. розрахунок на дію удару
Проведені розрахунки показують, що розроблений пристрій повністю відповідає вимогам технічного завдання.
При виконання курсового проекту були закріплені знання отримані при вивченні МДК «Цифрова схемотехніка» і «Проектування цифрових пристроїв».
Список літератури та інтернет ресурсів
перетворювач технологічний схема друкований
1.http: //chipdip
2.http: //electromonter.info/handbook/symbol_271081.html
.http: //ru.wikipedia
.http: //ledlabs/
5.Бабіч Н.П. Жуков І.А.
Б125 Комп'ютерна схемотехніка. Методи побудови: Навчальний посібник.- К .: «МК-Пресс», 2004....