и, а строгість і точність слова.
Але протистоянням В«новомірцевВ» і В«октябристівВ» не вичерпується ідейний і творче багатоголосся 60-х років. Було чимало відомих письменників, що не приєднувалися настільки відкрито й беззастережно до якогось певного табору. Для одних (як, наприклад, для опальних А. Ахматової та Б. Пастернака) була значима вже сама можливість опублікувати твір. Інші, подібно автору прекрасних ліричних
оповідань Ю. Казакову, сторонилися політики, заглибившись у власне літературна творчість.
Як не здасться парадоксальним, запеклі літературні баталії на сторінках періодичних видань 60-х років мають в очах сучасного дослідника позитивне значення. В результаті численних дискусій поволі формувалося уявлення про існування різних естетичних шкіл і літературних напрямів, про складність і реальному різноманітті літературного процесу. Коротка мить творчої свободи став потужним соціальним і творчим імпульсом для літератури на всі наступні десятиліття нашого століття. Не випадково більшість творів, з яких починався В«Публікаторськой вибухВ» кінця 80-х років, створювалося або замислювалося в період відлиги. br/>