ралізованими .
Передбачається, що подорожчання кредиту обмежить можливості залучення позичальниками коштів з сторони і змусить їх вирішувати свої фінансові проблеми за рахунок підвищення ефективності виробництва і зниження собівартості продукції. Однак необхідного впливу дана міра поки не надає. p> При розрахунку розмірів плати за кредит використовуються різні методи. Наприклад, за правилами так званого німецького комерційного розрахунку при обчисленні плати за кредит місяць вважається за 30 днів, а в році 360 днів. За французьким, або європейським методом число днів у кожному місяці береться точно за календарем, а в році завжди вважається 360 днів. За англійському методу число днів у кожному місяці і в році визначається точно за календарем.
Банківська система Росії поки слабо виконує одну зі своїх головних функцій - кредитування реального сектора економіки. У числі факторів, що стримують розвиток кредитування економіки, самі банки на перше місце ставлять кредитні ризики, відводячи на їх частку 55-60% від сукупного впливу всіх стримуючих факторів.
Як відомо, кредити діляться на короткострокові, середньострокові і довгострокові. У розвинених країнах зазвичай, короткостроковими вважається кредити на термін до одного року, середньостроковими - до 7-8 років, довгостроковими - від 8 років і більше. У Росії короткостроковими вважаються позички, надані на термін до півроку, середньостроковими - від півроку до року, довгостроковими - понад року.
У США середньо-та довгострокові позики складають приблизно 60% від загального обсягу кредитів, під Франції - 64%. У Росії переважають короткострокові кредити, недостатнє пропозиція довгострокових кредитів є однією з основних проблем не тільки кредитних ринків, а й всієї економіки в цілому.
На даний момент частка кредитування середнього та малого бізнесу (далі - СМБ) становить, за різними відомостями, всього від 2-х до 5-ти% у загальному портфелі кредитів, і лише 16% підприємств користуються банківською позикою для вирішення поточних завдань бізнесу. Тим часом, більше половини підприємців нарікають на те, що грошей вистачає тільки на підтримку справи, але - не на розвиток.
Однак кредитування бізнесу для банку може бути вигідним бізнесом, якщо правильно підходити до справи і вміти знаходити шляхи зниження витрат. Що стосується мінімального порогу для кредиту, тобто банки, що мають зовсім невеликі кредити в 10-15 тисяч у.о. Особливо це актуально для регіональних банків, для яких налагодження повноцінної роздробу часто трудомістке через високої конкуренції з великими столичними банками, які володіють просунутими технологіями. p> Серед тенденцій, відмічених банками, що видають кредити підприємцям, спостерігається популярність невеликих кредитів середньою тривалістю на один рік. У основному, беруть їх індивідуальні підприємці, набагато рідше - різні АТ і ТОВ.
Сбербанк Росії за останні чотири роки подвоїв обсяг кредитів малим підприємствам. Як повідомив президент - голова правління банку Андрій Казьмін на засіданні "Круглого столу" в Торгово-промисловій палаті, станом на початок 2006 року частка заборгованості суб'єктів малого підприємництва в сукупному кредитному портфелі Ощадбанку, який перевищує 1 трлн. рублів, становила 13,2% проти 5,9% на 1 січня 2001 року. При цьому темп приросту обсягу кредитів малим підприємствам, за його словами, в два рази перевищував темп збільшення кредитного портфеля в цілому. Так, в 2001 році, Ощадбанком було видано суб'єктам малого підприємництва близько 50 тис. кредитів на загальну суму 108 млрд. рублів, а в 2004 році - 110,6 тис. кредитів на 550 млрд. рублів. При цьому залишок позичкової заборгованості по малому підприємництву до 1 січня 2006 досяг 146 млрд. рублів проти 30,7 млрд. рублів на початку 2001 року. Глава Ощадбанку зазначив, що з цієї суми 24%, або 35 млрд. рублів, припадає на індивідуальних підприємців, тобто на самих дрібних і копітких з точки зору роботи позичальників. Говорячи про галузевій структурі портфеля кредитів малому підприємництву, А.Казьмін повідомив, що близько 70% таких позичок припадає на підприємства торгівлі та громадського харчування, проте в 2005 році було відзначено істотне збільшення частки кредитів будівельним, промисловим та сільськогосподарським підприємствам.
Банківські кредити складають всього лише 7-8 відсотків у загальному обсязі інвестицій в економіку країни, але навіть з цієї, і без того малої частки, близько 2-3 відсотків доводиться на кредити іноземних банків.
Для розширення кредитування балами реального сектора потрібна серйозна підтримка держави, розробка та реалізація відповідних державних програм, пільг їх учасникам, створення В«балів розвиткуВ», державні гарантії та страхування виданих кредитів. Було б доцільно виділення в держбюджеті "готельної рядка "для бюджетного субсидування процентних ставок і видачі державних гарантій за подібними кредитами. Крім того, як зазначив глава Ощадбан...