а в усьому оборотному суспільному продукті - 50% [7]. За наявними розрахунками, приріст сфери послуг у розвинених країнах у 80-і роки на 60-80% визначався зростанням виробничих потреб.
2. Динаміка послуг
Динаміка послуг пов'язана і з розширенням попиту з боку держави. У результаті реформ його господарські функції і відповідно витрати все більш націлюються на розвиток соціальної та виробничої інфраструктури, як головних сфер відповідальності сучасного держави та умов ефективності національної економіки. При цьому абсолютна і відносне збільшення бюджетних витрат на освіту, охорону здоров'я, культуру, транспортну та комунікаційну інфраструктуру, екологічні програми диктується не тільки вимогами закону узвишшя потреб і ускладненням виробництва, а й рядом нових факторів, таких як перехід до реалізації концепції безперервної освіти, прогресуючий процес старіння населення, підвищення вимог населення до якості життя і навколишнього середовища і т. д.
Для транскордонної експансії послуг суттєво важливі також інституційні перетворення в розглянутому секторі, що зводяться в значній мірі до посилення ролі ринкових принципів і почав. Стрімкий розвиток блоку ділових послуг переважно на ринковій основі, розширення приватного підприємництва у сферах охорони здоров'я, освіти, культури в міру підвищення життєвого рівня населення і ряду інших причин, реалізація програм дерегулювання та приватизації у суспільному секторі - все це розсовувало і розкріпачувало господарське простір у сфері послуг, посилювало конкуренцію і ринкову експансію, що не визнає в принципі національних кордонів.
Багатопланові перетворення у сфері послуг у розвинених зарубіжних країнах в останні десятиліття 20 століття мають немаловажний концептуальний контекст. Її розвиток переконливо підтверджує обгрунтованість положень, висунутих на початку 70-х років групою вчених ІСЕМВ на чолі з д.е.н. Е.А. Громовим і викликали гостру наукову дискусію. Були піддані критиці панували в середовищі радянських учених-марксистів погляди про непродуктивну характер праці у галузях сфери послуг; її "меншовартості" і розвитку за рахунок перерозподілу доходів з матеріального виробництва; про нездатності капіталізму розвивати матеріально-речове виробництво, тенденціях його паразитизму і загнивання, як головні причини випереджаючого розвитку послуг і т. д. Економічні реалії наступних років практично зняли питання про непродуктивну характер праці у послугах та їх допоміжної ролі в суспільному виробництві: наука, освіта і ряд інших послуг виступають в якості ключових факторів сучасного економічного зростання та соціального прогресу. Повністю виправдалися і висновки дослідників ІСЕМВ про об'єктивні коренях і закономірності росту розглянутої сфери, про "неможливість руху сучасного господарства без добре розвинених спеціальних галузей праці, функцією яких є виробництво нематеріальних форм багатства сучасного економічного зростання та соціаль...