х показників (Суб'єктів РФ) від середньоросійського значення. p> У Надалі будемо називати цей коефіцієнт індексом регіональної асиметрії (ІРА). Нижче наводяться результати вимірювання на базі масової статистики просторової економічної та соціальної асиметрії Російської Федерації в 90-роки, типи регіонального розвитку та оцінка інтенсивності регіонального розшарування. Процес регіонального розшарування найважливіших економічних показників здійснювався в 90-х роках з виключно високою інтенсивністю. Регіональна структура ввезення іноземного капіталу в Росію за останні 10 років була схильна до змін.
Найбільш привабливими для іноземних інвестицій були Москва і регіони, багаті нафтогазовими, лісовими, нікелевими та іншими ресурсами. Якщо в 1993 р. по загального обсягу прямих іноземних інвестицій лідируюче положення займали Москва (26%), Красноярський край (14%), Омська обл. (8,5%), Архангельська обл. (8%), Білгородська обл. (4%) і Республіка Комі (3,5%), то на 2004 м. Москва збільшила свою питому вагу майже в 2 рази (51,6%), далі йдуть Московська обл. (7%), Санкт-Петербург (7,3%), Тюменська обл. (4%). [5]
Отже, характер регіонального розвитку може бути охарактеризований як асиметричний. Темпи регіонального розшарування в середньому за рік становлять приблизно 10 - 30%. Для більш повного уявлення про характер регіональної диференціації поряд з коефіцієнтом варіації використовувалися дані про крайні регіональних показниках. Зіставлення граничних показників із середніми по країні дозволяє оцінити зміну зони варіації розглянутих показників у часу. Стосовно до економічних показників у більшості випадків граничні показники все далі "тікають" від середніх.
Наприклад, в 1990 р. максимальне значення обсягу промислової продукції відрізнялося від середньої більш ніж в 3 рази, в 2004р. - Більш ніж у 6 разів; мінімальне, відповідно, приблизно в 7 і в 30 разів. Інакше кажучи, зона варіації розширюється зд есь, а також з інвестицій та знизу і зверху. При цьому, знизу - більш інтенсивно.
Проаналізуємо характер регіонального соціального розвитку. На відміну від економічних представлені тут процеси далеко не настільки однозначні. Були розглянуті багато найважливіші соціальні показники, забезпечені статистично скільки-небудь тривалим поруч. Згрупуємо їх досить умовно в три групи: показники, що тяжіють до нерухомості, і предмети тривалого користування; найважливіші продукти харчування; грошові показники рівня життя і тривалість життя.
У першу групу включені показники забезпеченості житлом, телефонами, легковими автомобілями. Стосовно до показника забезпеченості житлом спостерігається тенденція до скорочення диференціації В1991-1995рр і її зростання в наступні три року. Цей результат допускає ясну географічну ілюстрацію. Згрупуємо всі економічні райони в три зони за наступним правилом. У першу зону віднесемо райони з найбільш високими показниками забезпеченості в 1990р.
Це Північно-Західний (18,...