лапан: ущільнення і кальциноз крайової частини стулок з обмеженням їх рухливості; аортальна регургітація II-III ступеня;
мітральна регургітація II-III ступеня;
трикуспидальная регургітація I ступеня;
лівий шлуночок: зниження глобальної систолічної функції, дифузний гіпокінез;
ліве передсердя і правий шлуночок: дилатація;
ФВ - 24%;
ознаки підвищення тиску в МКК: СДЛА - 46 мм.рт.ст
. КТ коронарних артерій
атеросклероз коронарних артерій;
оклюзія правої коронарної артерії і передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії;
витончення міокарда передньої і нижньої стінки лівого шлуночка, міжшлуночкової перегородки
. Холтерівське моніторування
синусовий ритм з середньою ЧСС - 69 уд./хв.; пауз немає;
уповільнення AV провідності: PQ до 0,25 с;
численні порушення ритму:
ектопічні скорочення сумнівною морфології;
одиночні суправентрикулярні екстрасистоли і суправентрикулярні куплети;
пароксизми суправентрикулярної тахіаритмії з ЧСС від 130 до 152 уд./хв
. Сцинтиграфия міокарда
дефект перфузії міокарда переднє-перегородочной локалізації;
ознаки крупноочагового (рубцевого) ураження міокарда не встановлені
. Дослідження крові на тиреоїдні гормони
Т4 своб ......................... 19,2 пмоль/л; норма: 10 - 23,2 пмоль/л;
ТТГ .............................. 18,3 мМО/л; норма: 0,3 - 4,0 мМО/л
Відзначено підвищення рівня ТТГ у периферичної крові
.3 КОМЕНТАР
Патологічні зміни в гемограмі хворого (анемія, тромбоцитоз, підвищення ШОЕ), збільшення (гамма-глютамілтрансферази) і зменшення (трансферин) вмісту в крові ферментів і білків-переносників, а також значне перевищення нормальних значень вмісту ТТГ в периферичної крові неясної етіології вказують на можливу наявність у хворого невиявлених латентно протікають захворювань. Результати лабораторних досліджень обумовлює необхідність консультацій ендокринолога, гематолога, а також можливість доповнення проведеного обстеження: дослідження щитовидної залози, контроль гемограми, оцінка вмісту глікозильованого гемоглобіну HbA1c в крові. p align="justify"> На підставі даних інструментальних досліджень можна встановити наявність у хворого серйозних порушень у функціонуванні серцево-судинної системи: явища серцевої недостатності, порушення ритму серця, атеросклеротичне ураження коронарних артерій.
4. РОЗГОРНУТИЙ КЛІНІЧНИЙ ДІАГНОЗ
ІХС: гострий первинний інфаркт міокарда передньо-перегородкові локалізації від 17.08.11, ускладнений гострою серцевою недостатністю (Killip III), порушеннями ритму серця - пароксизмальної суправентрикулярної тахікардією від 17.08.11, пароксизмальної стійкої шлуночкової тахікардією;
Атеросклероз коронарних артерій;
Хронічна серцева недостатність IIa, 3 ФК;
Синкопальні стану
.1 ОБГРУНТУВАННЯ ДІАГНОЗ ОСНОВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ
Аналіз анамнезу життя хворого дозволяє виявити наступні фактори ризику розвитку ІХС:
. Вік;
. Пол;
. Спадковий фактор;
. Надлишкова маса тіла;
. Гіперліпідемія
Клініка анамнестической картини і результати проведених лабораторних та інструментальних досліджень дозволяють виділити в статусі хворого наступні клінічні синдроми:
. Ангінозний синдром;
. Синкопальні стану;
. резорбціонний-некротичний синдром;
. Синдром ураження серцевого м'яза;
. Поразка клапанного апарату серця;
. Атеросклеротичнеураження аорти і коронарних артерій;
. Синдром малого серцевого викиду;
.