вілізації, а й кілька пом'якшувала неминуче хворобливі процеси становлення багатонаціональної держави. Це держава розвивалася на основі не національної, а релігійної ідеї, було державою не стільки російською, скільки православним. p align="justify"> У числі численних економічних, соціальних, культурних наслідків розриву Русі з язичництвом було усвідомлення російської культурної елітою місця східних слов'ян у світовому історичному процесі, цінності знань про минуле Русі, що збереглися в переказах і билинах. Тоді-то і зароджується на Русі літописання, в якому йдеться про перших руських князів, в літописах вперше звучить запитання В«звідки є пішла земля руська?В». Питання про християнізації Русі продовжує викликати гострі дискусії. Одні історики стверджують, що поняття християнства незважаючи на Візантійський варіант зблизило Русь з християнською Європою. Інші ж вважають, що прийняття В«грецької віриВ» зумовило розвиток Русі за візантійською (східної) моделі розвитку. p align="justify"> Вчення християнства про єдиного Бога, освячує владу одного государя, безсумнівно, допомогло Володимиру остаточно ліквідувати місцеві князювання. Однак деякі основи місцевого сепаратизму збереглися, і спиралися вони на місцеву знати. Проте центральна влада була укріплена, про що говорить і надзвичайно піднявся вже при Володимирі міжнародний престиж Києва. Стародавній Київ - ще один яскравий символ давньоруської культури. Про це свідчать ряд фактів, в їх числі що почалися вже при Володимирі шлюбні зв'язки київського будинку з найвідомішими правлячими домами Європи. Наприкінці Х ст. ми бачимо посилення впливу Русі на Північному Кавказі, де руси грали видну роль у подіях в Дербенті, що було, безсумнівно, пов'язане з російськими володіннями на Тамані (Тмутаракань).
Величезну роль відіграло прийняття християнства в розвитку і формуванні єдиної давньоруської культури. Насамперед, мова йде про виникнення, точніше поширенні писемності та літератури. Церква сприяла створенню на Русі чудової архітектури, мистецтва, з'явилися перші літописи, школи, де навчалися люди з різних верств населення. br/>
Давньоруська мова
Несучим елементом культури є мова. Будь-яка мова є продуктом багатовікової історії. Це відноситься як до його матеріальної, фонетичної стороні, так і до його значної стороні, змістом мовних одиниць. Далеко не випадково, що період перетворення слов'янських народно стей в нації тісно пов'язаний з боротьбою різних суспільних груп навколо проблем літературних мов. Так було і на Русі. p align="justify"> Наука про мову ще на початку XIX ст. встановила, що слов'янські мови належать до великої сім'ї індоєвропейських мов, до якої поряд з ними входять балтійські, германські, романські, індійські, іранські, грецька, албанська, вірменська, хетський і деякі інші мови. Названі мовні групи виділилися кілька тисячоліть тому із загального індоєвр...