валікообразнимі краями. У гортані іноді знаходять грибоподібні гранульоми завбільшки з горошину і більше. p align="justify"> Поразка серозних оболонок (частіше плеври, рідше очеревини) характеризуються розрощення інтенсивно-рожевих і сіро-червоних гранульом, м'якою, але пружною консистенції, прикріплених до плеври або очеревини тонкою ніжкою або широкою основою. У застарілих випадках ці розрощення тверді на дотик, щільні, круглої або грибоподібною форми, іноді зростаються між собою і утворюють розрощення у вигляді кольорової капусти; всередині розрощення знаходять сирнисті або обвапнені розрощення на серозних оболонках називаються жемчужниц. Вони іноді покривають всю поверхню плеври. З плеври процес може перейти на зовнішню і внутрішню поверхню перикарда, внаслідок чого серце виявляється як би в панцирі. Якщо ж перикард зростається з епікардом, то в процес втягується і серцевий м'яз, остання перероджується, набуває блідо-сірий колір. І лише з внутрішньої сторони серця залишається тонкий шар нормальної по виду м'язи. p align="justify"> При туберкульозі легенів або плеври уражаються бронхіальні і середостінні лімфатичні вузли. Спочатку вони збільшені, щільні, еластичні, згодом стають твердими, горбистими. При гострих випадках захворювання вузли на розрізі соковиті, інтенсивно-рожевого кольору. Всередині їх зустрічаються сірувато-жовтуваті або сіро-білі напівпрозору горбки; з поверхні розрізу таких вузлів зіскоблюється каламутна гнійно-сирнистий маса. У хронічних випадках при розрізі вузол під ножем хрумтить, сіро-білого кольору, на поверхні розрізу видно сирнисті кальциновані вузлики і великі горби, оточені щільними сполучнотканинними розрощення. Бронхіальні і середостінні лімфатичні вузли при ураженні їх туберкульозом збільшуються в об'ємі в 5-10 разів. Заднього середостіння лімфатичний вузол являє собою суцільний конгломерат туберкулом, наповнених шарами вапна. p align="justify"> У селезінці та печінці знаходять дрібні гнійні, творожистие або вапняні горбки, а іноді абсцеси різної величини, оточені щільною сполучною тканиною. При цьому уражена печінка тверда, горбиста і сильно збільшена (портальні лімфатичні вузли змінюються, як і середостіння). Нерідко уражається також селезінка. p align="justify"> Туберкульоз нирок характерний для старих тварин і є показником генералізованої форми захворювання. На поверхні під капсулою і в паренхімі органу, в більшості випадків в кірковій шарі, знаходять жовтуваті або сіруваті вузлики величиною від макового зерна до горошини. У них міститься сірувато-жовтуватий гній, сирнистий маса або ж солі вапна. Іноді ці осередки оточені щільною сполучною тканиною. p align="justify"> У кишечнику (останній уражається туберкульозом рідко) відзначають набряклість стінок, на слизовій оболонці знаходять жовтуваті вузлики, іноді й виразки.
мезентеральной лімфатичні вузли в процес втягуються частіше, ніж кишечник, але рідше, ніж паренхіматозні органи; зміни до них аналогіч...