carenЗ.в.Р.в.-es-e-es-enД.в.-ee-(en) es-en
До XV ст. Обидва основні парадігматічні тіпі зліваються в двохвдмінковій:
XV ст.ОднінаМножіна st? n care st? nescares-es-s
Про єднання основ йшлось Шляхом Приєднання до основних тіпів, головних чином до першого, на-s; альо іменнік child з основою на-es прієдналось до основи на-n- , зберігші в ФОРМІ множини попереднє-r-: cildru> children. Довго зберігалі форму множини ч.р. на-n-іменнікі eye-eyen, f ? ef? n, t? et? n, oxe-oxen, ere-eren; з основою на-r-до слабкої форми прієдналісь brother-brethren; dohter-dohtren и скандинавська форма suster-sustren, котра вітісніла англійське слово sweostor. Із старої основи на-а іменнік sceon (суч. shoe) ще в давньоаглійській могло мати давальній однинних и родовий множини за Слабко типом: sc ?? Ne, sc < span align = "justify">? ona: i в середньоанглійській воно прієдналось до залишків Слабко типом: sh ? n.
У XIV ст. ще зустрічається родовий відмінок жіночого роду без Закінчення: his lady grace (пріхільність его дами) ю Альо це-окремі випадка; граматичний рід до того годині Вже Зник, альо у Вказаною випадка визначальності є семантика іменніка. p align="justify"> На півдні уніфікація відмінка проходила частіше на Користь форм на-n-, на півночі Такі форми Повністю Зниклий. Група Коренєва основ зберіглася, альо всередіні парадигми в ній пройшла уніфікація: голосний - результат давньоанглійського умлаута-остался формах множини, в Однині - голосний, якій не умлаутував. mennmennes
Склад цієї групи зменшівся: Такі іменнікі, як book, nut и деякі Другие, прієдналісь до основного типу. p align="justify"> Ціла група іменніків ВТРАТИ форми протиставлення однини та множини. Це - іменнікі, котрі належати до довго складових основ СЕРЕДНЯ роду: sh ? P, d? P, horse; такоже y < span align = "justify">? r ( рік), m ? neth ( місяць).
Теорія О. Ясперс. Можливі причини Розпад флективного строю. p align="justify"> Швидкий Розпад системи словозміні іменніка Примус О. Есперсена шукати причину цього у зовнішніх факторах, а самє - впліву скандинавських діалектів, котрі співіснувалі в IX-XI століттях з англійською. Есперсон справедливо вказує на ті, что багатая іменніків звучали маже однаково в скандінавській та англійській. br/>
Англ.Сканд.SunusunrwindWindr
Есперсон считает, что при спілкуванні особливо чітко вімовлялася та частина ...