лення процесом якої діяльності, зазвичай гри, - також є характерною рисою дитячої поведінки. Психологічно це пояснюється недостатньою дифференцированностью у дитини власного "Я", його злиття з навколишнім світом, який сприймається як частина самого себе (дитячий синкретизм). p align="justify"> Але якщо ототожнення з діяльністю (як з її результатом, так і з самим процесом діяльності) має найважливіше позитивне значення (адаптивне, творче) як для дитячої, так і для зрілої особистості, то ототожнення з емоцією під багатьох випадках дезадаптивною. Джерелом психологічних проблем може з'явитися і ототожнення з деяким об'єктом (частіше близькою людиною, рідше з соціальним статусом чи матеріальної власністю), при втраті якої настає своєрідний "синдром рикошету", що описується в психоаналізі як "втрата об'єкта". Для запобігання подібних проблем у міру дорослішання (і особливо в процесі усвідомленого особистісного росту) людині необхідно виробляти навик розототожнення (дистанціювання, дісоціаціі). p align="justify">) Врахування, під яким розуміється загострена залежність від думки оточуючих. Свій внесок у це вносять підвищена конформність і невпевненість в собі, тісно пов'язана з нестійкістю самооцінки. Остання може зазнавати різкі перепади: від завищеної самооцінки аж до крайнього ступеня самознищення, залежно від зовнішніх хвалебних або, навпаки, критичних зауважень. Аналогія цих рис особистості дорослої людини з психологією дитини очевидна і неосопоріма [31, с.128]. br/>
1.2 Особливості особистості хворих нервовою анорексією
Терміном "анорексія" визначається виникає в пубертатному періоді (майже виключно у дівчаток) хворобливий стан, пов'язане з бажанням схуднути, стати витонченої і залишатися такою. p align="justify"> Дослідження картини особистості при анорексії наведено у багатьох роботах (Probst, 1997; Bulik et al. 1999; Strober, 1991; Casper, 1990; Heinberg, 1997; Wichstrom, 1995; Jager et al., 1991 ; Leon et al., 1995; Nagel, Jones, 1992) [18, с.442].
При хронічному перебігу мається локальний страх, який можна назвати фобічним, перед нормальною їжею, збільшенням маси тіла і досягненням середніх показників, необхідних для збереження здоров'я. Первинних соматичних або гормональних порушень зазвичай не виявляється. В основі цього порушення лежить підлітковий конфлікт розвитку без усвідомлення останнього і без реалістичної установки щодо власного соматичного стану. p align="justify"> За особистісної структурі і внутрішньому дозріванню жінки з анорексією виявляються не готовими до своєї зрілості. Більше, ніж інші дівчата, вони переживають фізичне дозрівання, насамперед менструації і зростання молочних залоз, як свою підготовку до виконання жіночої ролі, вважаючи її чужою і надмірною для себе. Нерідко це призводить до амбівалентності щодо свого статевого дозрівання у жінок (рідше у чоловіків), що виявляється в характерному ...