Крім того, бувають варіанти, коли подібного роду обличчя навіть не знають самого факту вимагання та отримують гроші від організаторів тільки за певну роботу по захопленню або утриманню потерпілих. По-друге, організатори, як правило, ніякої ролі в захопленні і утриманні викраденого не приймають, беруть участь тільки в переговорах про викуп, причому переговори, як правило, ведуться з близькими родичами викраденого. Слід зазначити, що в організованій групі кожен співучасник виконує строго відведену для нього роль і часом вони можуть і не знати інших учасників викрадення людей. p align="justify"> б) викрадення людини, вчинене з метою експлуатації викраденого (викраденої), має місце в тих випадках, коли мотивом скоєння злочину є його подальша експлуатація.
Під експлуатацією у відповідність до п. 2 примітки ст. 125 УК РК слід розуміти використання примусової праці, заняття проституцією іншим обличчям або інших надаються їм послуг з метою привласнення винним отриманих прибутків, а одно здійснення ним повноважень власника щодо особи, яка з незалежних від нього причин не може відмовитися від виконання робіт або послуг.
Як видно з даного примітки, експлуатація включає в себе кілька альтернативних дій:
А) використання примусової праці;
Б) використання заняття проституцією іншою особою чи інших надаються їм послуг з метою привласнення винним підлозі чинних доходів;
В) здійснення повноважень власника щодо особи, яка з незалежних від нього причин не може відмовитися від виконання робіт або послуг.
в) викрадення людини, що призвело з необережності смерть потерпілого або інші тяжкі наслідки, має складну суб'єктивну сторону. Це обумовлено паралельним існуванням в одному злочині двох форм вини: прямого умислу як конструктивного елемента основного складу викрадення людини і необережності щодо злочинних наслідків. Реальна основа для існування подвійної форми вини (ст.22 КК) закладена у своєрідній законодавчої конструкції цього особливо кваліфікованого складу злочину. Ця своєрідність полягає в тому, що законодавець як би зливає в один склад, тобто юридично об'єднує два самостійних злочину, одне з яких може бути вчинено з прямим умислом, а друге - з легковажності і недбалості, причому обидва можуть існувати самостійно, але в поєднанні один з одним утворюють якісно інший злочин зі специфічним суб'єктивним змістом. Встановлення подвійної форми вини дозволяє правильно кваліфікувати і відмежувати даний вид злочину від суміжних складів. Крім усього іншого, складові частини такого особливо кваліфікованого злочину зазіхають на різні безпосередні об'єкти: основним об'єктом виступає фактична свобода людини, а додатковим - життя або здоров'я потерпілого. p align="justify"> У відповідності зі сформованою судовою практикою, до інших тяжких наслідків викрадення людини відноситься, зокрема, самогубс...