ана система образів і організована система понять. Можливість вибору способу лежить в основі уяви, можливість нової комбінації понять лежить в основі мислення. Часто така робота йде в двох напрямках, бо системи образів і понять тісно
пов'язані: вибір способу дій здійснюється шляхом логічних міркувань, з якими органічно пов'язане яскраве уявлення того, як буде здійснено дію. Проблемна система може характеризуватися більшою чи меншою невизначеністю. Якщо вихідні дані наукової проблеми відомі, то хід її вирішення підпорядкований переважно законам мислення. Інша картина спостерігається, коли проблемна ситуація відрізняється невизначеністю, вихідні дані важко піддаються точному аналізу. У цьому випадку в дію приходить механізм уяви. [18, с.336].
Є підставу зробити висновок, що уява працює на етапі пізнання, коли невизначеність ситуації вельми велика.
Намічені уявою шляхи вирішення нерідко недостатньо точні. Однак необхідність існування і дії в середовищі з неповною інформацією привела до виникнення і розвитку апарату уяви.
Проблемне навчання передбачає широкий спектр «ступенів свободи» від усвідомлення внутрішніх зв'язків у системі досліджуваного предмета (у нашому випадку російської мови) - до повної дослідної роботи: систематизація типів відміни іменника, моделювання морфемної структури слова, побудова схеми часу дієслова і багато іншого.
Таким чином, проблемні ситуації активізують пізнавальну діяльність, розвивають мислення, уяву, вони ставлять учня в положення першовідкривача, дослідника деяких посильних для нього проблема. Не потрібно усувати всіх труднощів зі шляху учня, лише в ході їх подолання він зможе сформувати свої розумові здібності. Допомога та керівництво з боку педагога полягає не в усуненні труднощів, а в тому, щоб готувати учня їх період.
Характеристика методу проблемного викладу
В основі технології проблемного навчання лежить метод проблемного викладу матеріалу.
Проблемний метод - це метод створення проблемної ситуації, активної пізнавальної діяльності учнів, що складається в пошуку і вирішенні складних питань, які потребують актуалізації знань, аналізу, вміння бачити за окремими фактами явищ, закономірностей.
За класифікацією І.Я. Лернера і М. Н. Скаткина метод проблемного викладу відноситься до продуктивного типу методів, так як сприяє розвитку творчого мислення. Для діяльності вчителя характерна постановка проблем і розкриття доказового шляхи її вирішення. Діяльність учня характеризує сприйняття знань, усвідомлення знань і проблеми, увагу до послідовності і контроль над ступенем переконливості вирішення проблеми, уявне прогнозування чергових кроків логіки рішення, мимовільне запам'ятовування (значною мірою). Чи означає це, що пояснювально-репродуктивні методи не слід використовувати взагалі? Ні, звичайно. Накопичення знань про факти, придбання відомостей інформаційного характеру найбільш ефективно забезпечується використанням репродуктивних методів, застосування яких не пов'язане з витратою настільки значної кількості часу, як при використанні методу проблемного навчання. З іншого боку, при вивченні занадто важкого для учнів матеріалу, пояснювально - ілюстративний метод забезпечує більш грунтовне засвоєння матеріалу всіма учнями.
Таким чином, не...