ачі інформаційних матеріалів ще далеко, але цього не змогли добитися навіть найповажніші ЗМІ світу (що ми бачили недавно на прикладі висвітлення війни в Іраку). Набагато важливіше, що основна функція ЗМІ в Росії стала саме такою, яка і повинна бути в інституту ЗМІ - інформування.
Так як кожен період функціонування ЗМІ в Росії характеризувався своїми власними механізмами функціонування і, найголовніше, якимись ідеологічними та пропагандистськими установками, що надавали фундаментальний вплив на політичний процес, не можна не відзначити метаморфозу, пов'язану з роллю журналіста в політичній сфері суспільного життя. ЗМІ та журналісти змушені не проводити одну (державну) позицію з найважливіших соціально-політичних питань, і виражати інтереси власників найбільших ЗМІ, що часто призводило їх до взаємної цькуванні і «війну компроматів», що на тлі погіршення економічної ситуації в країні різко знизило рівень довіри суспільства до ЗМІ загалом. Однак саме на останньому етапі функціонування ЗМІ інформаційна функція стала основною, в наборі політичних функцій ЗМІ.
Отже, резюмуючи все вищесказане і роблячи висновки по першому розділі можна сказати, що:
По перше - ЗМІ нерозривно пов'язані з політичною і загальної культурної життям суспільства і є найважливішими засобами «зворотного зв'язку».
По друге - періодична преса була, є і буде потужним засобом ідеологічного впливу, так званої «четвертою владою».
У третьому - телебачення і радіо, як засобу масової комунікації мають можливість вибору адресності аудиторії і максимальності ефекту впливу.
В четвертих - Саме на останньому етапі функціонування засобів масової інформації інформаційна функція стала основною в наборі політичних функцій ЗМІ.
На сучасному етапі розвитку засіб масової інформації слід розглядати як симбіоз медіаспівтовариства з політичною владою.
2. ПОЛІТИКА як суспільного явища
2.1 Політична система суспільства її сутність і структура
Ще в 430 р. до н.е. політичний діяч Давньої Греції Перікл стверджував: «Лише деякі можуть творити політику, але судити про неї можуть все». Феномен політики настільки ж старий, як і саме людське суспільство; можна сказати, що він виник одночасно з тим, як внутрішня організація людства отримала право називатися суспільством, а не стадом. У науковий обіг термін «політика» ввів Аристотель. За його визначенням політика - це цивілізована форма спільності, яка служила досягненню «загального блага» і «щасливого життя». Такою формою Аристотель вважав античний поліс (місто-держава).
Політика - різноманітний світ відносин, діяльності, поведінки, орієнтацій, поглядів соціальних (етнічних) груп, що виражають їх інтереси, політичних організацій, інститутів, рухів, лідерів з приводу влади і управління суспільством. Особливо актуально він для нашої країни, що переживають період радикальних перетворень у всіх сферах суспільного життя, трансформації самої суспільно-політичної системи. Ще, це найбільш виразно спостерігається нами сторона суспільного життя, однак ця видимість оманлива, оскільки приховує безліч менш очевидних фактів і процесів, що відносяться до інших підсистем, але надають і певний вплив на політичну сферу. Серед них соціально-еконо...