чні проблеми: Тема: Експерт: Витрати на асоціацію з ЄС - непідйомна для нашого бюджету. Підзаголовок: Відміну Угоди про асоціацію з Євросоюзом пояснюють тим, що Україна не готові давати компенсацію. Нам озвучили збитки від розірвання договорів з Росією. Але кажуть, що це не все. Так які ж ще витрати в України у зв'язку з Угодою про асоціацію?
Сама велика проблемна область «Росія-Україна (взаємодія на різних рівнях)» включає в себе наступні структурні елементи: «газова війна», під якою маються на увазі кредити, зниження цін, питання постачання газу Росією Україні; перебування Чорноморського флоту в Криму і його приналежність; війна Грузії з Осетією в 2008 р, що призвело до подання Росії та України як різних «сторін» конфлікту; «М'ясо-молочні», «цукеркові» війни в 2011 р, що позначають можливість постачання на територію Росії українських продуктів; мовне питання, що визначає статус російської мови на території України, в 2012 р .; «Євромайдан» - питання вступу до ЄС як ідея поліпшення якості життя, тобто вибір співробітництва між Європою і Росією.
Медіатопіка інформаційного простору України відображає стрімку динаміку політичної ситуації, яка свідчить про відсутність стабільності в державі, що, отже, тягне за собою використання журналістами певних способів подання проблемних областей в медіадискурсі.
У п. 2.2. «Мовні способи подання політичної дійсності в ЗМІ України» розглядаються способи подання обговорюваної в ЗМІ теми (інформаційного приводу/події) за допомогою нового семантичного оформлення ментальних сутностей. Дестабілізація політичної обстановки в державі вимагає звернення до прецедентності і метафоризації політичного життя як до більш образним засобам мови. Ситуація культурно-мовного стику, в якій українська політична реальність представлена ??засобами російської мови, характеризує продукування ментальних сутностей в медіатекстах. Кожен із способів проаналізований з позицій національної своєрідності, маніпулятивного потенціалу та оцінної семантики, що дозволяє констатувати: спосіб представлення дійсності, з одного боку, опосередкований інформаційної порядком денним України з іншого боку - збереженням когнітивної бази ментальності (знання і уявлення), що дозволяє орієнтуватися в семиотическом просторі ЗМІ.
П. 2.2.1. «Когнітивні підстави номинативной діяльності»Присвячений дослідженню механізму перекладу позамовних змісту в конкретну мовну форму, а також її комунікативної значущості. Змістовна мотивація цього акту виявляє актуальну в момент номінації «точку зору» носіїв мови і в підсумку дозволяє зрозуміти специфіку світобачення даного народу. У роботі аналізуються принципи, види, способи і засоби номінації, їх впливає потенціал і образна складова як взаємозумовленість мовних та ментальних аспектів політичного дискурсу. Наприклад, співучість української мови виражається через використання більш високого темпу мови і орфоепічних норм української мови. У російськомовних ЗМІ України за допомогою номінацій транслюються терміни тематичної групи «політика» (Майдан, Верховна рада, Київрада, Батькiвщина, бютівці, регіонали, тимошенківці), мовні засоби, що позначають політичні фігури (Тігіпко, Азаров, Ландик та ін.), «Неполітичні» лексеми, що відображають реалії української картини світу, але що входять в політичний контекст: мова, брехня, шлях, хохли, гривня, чорнобильці, Миколаївщина та ін. Найактивніше використовуваними способами номінації в медіасфері України є реорганізація (складання нових одиниць з готових елементів за певними моделями ) і переосмислення, або семантична деривація, у зв'язку з чим актуалізовані лексеми з оціночно-метафоричними компонентами: ТигрЮля, Витязь, Тімошенніца, Бандюкович, Проффесор. У сукупності значень номінації конструюють зміст фрази, сукупності смислів розкривають зміст матеріалу і його політичний контекст.
У п. 2.2.2 «Прецедентні феномени як культурно навантажені знаки» прецедентні феномени (далі - ПФ) розглядаються як культурно-специфічних маркерів культурної ідентичності, оскільки їх зміст або хоча б ядро ??знайоме більшості представників даного спільноти. Аналізуються значення, структура і функціонування ПФ в новому політичному контексті, але з відсиланням до первинного тексту («Тимошенко йде по-українськи», «Коаліціада, а реально спікеріада йде в кулуарах», «Українськість - це не шароварщина і не національний сленг»). Через сферу-джерело культурного знання отримувана інформація співвідноситься з характеристиками акумулюється образу, моделлю поведінки/«еталонної» ситуацією і інтерпретується новим контекстом. Таким чином, маніпуляція здійснюється за рахунок підбору самого феномена: Володимиру Литвину вказали на закон (авт. - Вказали на двері). Конституційний суд спростив процедуру звільнення спікера. У роботі аналізуються вербальні (прецедентне ім'я, прецедентне висловлювання) і вербалізуемие (прецедентний текст...
