иконавчого органу (ч.3 ст.26.4).
Таким чином, регіональний парламент на практиці може виключатися з федерального законодавчого процесу. На нашу думку, право узгодження проектів федеральних законів з предметів спільного ведення слід залишити тільки за законодавчим (представницьким) органом суб'єкта Російської Федерації.
Крім того, встановлений Федеральним законом «Про загальні принципи організації законодавчих (представницьких) і виконавчих органів державної влади суб'єктів Російської Федерації» (ч.2 ст.26.4) тридцятиденний термін для представлення законодавчими органами суб'єктів Російської Федерації відгуків на законопроекти з предметів спільного ведення явно недостатній. Оскільки дані законопроекти надходять в регіональні законодавчі органи через 10-15 днів після їх розгляду Державною Думою Федеральних Зборів Російської Федерації, а в більшості суб'єктів Російської Федерації чергові засідання парламенту проводяться один раз на місяць, а то й більше, то на розгляд таких законопроектів вже не залишається часу. Тому слід збільшити термін для представлення законодавчими (представницькими) органами суб'єктів Російської Федерації відгуків і поправок до проектів федеральних законів з предметів спільного ведення з тридцяти до сорока п'яти днів.
Інститут місцевого самоврядування належить до основ конституційного ладу Російської Федерації, є важливим компонентом демократичної держави і служить надійною гарантією забезпечення прав громадян на участь управління справами держави і місцевого співтовариства. Необхідно відзначити, що на території республік Чеченської і Інгушетія тільки в 2009 році завершені організаційні заходи щодо визначення території, встановлення меж муніципальних утворень і наділенню їх відповідним статусом, формуванню органів місцевого самоврядування та ряд інших заходів, передбачених федеральним законодавством. Однією з головних цілей формування органів місцевого самоврядування є те, щоб місцеве самоврядування стало реальним інститутом громадянського суспільства і способом здійснення публічної влади на території суб'єктів Російської Федерації.
По взаємодії з органами місцевого самоврядування регіональні парламенти здійснюють правову допомогу, яка полягає у створенні нормативно-правової бази організації місцевого самоврядування у випадках, передбачених законодавством.
Законом, прийнятою парламентом суб'єкта Російської Федерації встановлюється:
адміністративно-територіальний устрій суб'єкта Російської Федерації та порядок його зміни;
порядок проведення виборів до органів місцевого самоврядування на території суб'єкта Російської Федерації (в межах повноважень визначених федеральним законом), порядок підготовки та проведення місцевого референдуму (Закон Волгоградської області «Про органи місцевого самоврядування новостворених муніципальних утворень», Закон Республіки Інгушетія «Про місцевий референдум в Республіці Інгушетія »;
найменування представницького органу муніципального утворення, глави муніципального освіти, місцевої адміністрації (виконавчо-розпорядчого органу муніципального утворення) (Закон Чеченської Республіки «Про заходи щодо організації органів місцевого самоврядування новостворених муніципальних утворень в Чеченській Республіці»;
надання методичної допомоги представницьким органам місцевого самоврядування в організації їх роботи (Закон Ставропольського краю «Про Державній Думі Ставропольського краю»);
встановлення межі муніципальних утворень, наділення муніципальних утворень статусом сільського поселення, муніципального району та міського округу (Закон Республіки Інгушетія «Про встановлення кордонів муніципальних утворень Республіки Інгушетія і наділення їх статусом сільського поселення, муніципального району та міського округу»;
передача органам місцевого самоврядування права здійснення окремих державних повноважень (Закон Республіки Калмикія «Про наділення органів місцевого самоврядування окремими державними повноваженнями Республіки Калмикія»);
регулювання у межах компетенції суб'єкта відносин, пов'язаних з надходженням на муніципальну службу, а також з її проходженням і припиненням муніципальними службовцями (Закон Кабардино-Балкарської Республіки «Про муніципальної службі в Кабардино-Балкарській Республіці»);
регулювання питань забезпечення соціальних гарантій особам, що заміщають муніципальні посади і посади муніципальної служби (Закон Республіки Північна Осетія-Аланія «Про деякі соціальні гарантії особам, що заміщають муніципальні посади і посади муніципальної служби в Республіці Північна Осетія-Аланія»);
встановлення порядку визнання громадян незаможними для надання їм за договорами соціального найму житлових приміщень муніципального житлового фонду відповідно до Житлового кодексу Російської Федерації (Закон Республіки Дагестан «Про порядок визнання громадян незаможними для надання житлових приміщень муніципального житлового фон...