ин не задовольняє його потребам або не володіє необхідними властивостями.
Терміни, протягом яких споживач може здійснити право на обмін товару належної якості, встановлюються законодавчими актами РК.
Обов'язковою умовою обміну товару є збереження його товарного вигляду, споживчих властивостей, пломб або ярликів, товарного або касового чека або інших документів, виданих споживачеві продавцем разом з проданим товаром.
Перелік товарів, що не підлягають обміну з підстав, зазначених у цій статті, затверджується Кабінетом Міністрів РК.
У випадку, якщо аналогічний товар відсутній у продажу на момент обміну, споживач має право придбати будь інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості товару, або отримати назад гроші у розмірі вартості товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов'язаний повідомити покупця, потребовавшему обміну товару, про його надходження в продаж.
Право споживача на отримання інформації про продукцію
Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний надати споживачеві необхідну і достовірну інформацію про ціну, споживчі властивості, що цікавить його продукції, законні способи придбання або прийнятих на місцях формах її розподілу, гарантійні зобов'язання та порядку пред'явлення претензій, а також способи і правила використання продукції, її зберігання та безпечної утилізації.
У відношенні продуктів харчування повинна надаватись інформація про склад, калорійності, вміст шкідливих для здоров'я речовин та терміни зберігання.
У відношенні послуг споживачеві повинна також надаватися інформація про правила виконання виконавцем робіт і надання послуг.
Інформація, передбачена в п.1 закону «Про захист прав споживачів», доводиться до відома споживачів у технічній документації, що додається до продукції, а також маркуванням, зазначенням дати виготовлення та реалізації або іншим способом, прийнятим в окремих сферах обслуговування.
У маркуванні (етикетці) на продовольчі товари, ліки, засоби косметики та іншу продукцію, споживчі властивості якої можуть погіршуватися з плином часу, повинні зазначатися дата реалізації та термін придатності такої продукції відповідно до встановлених вимог.
Інформація про способи придбання і формах розподілу продукції надається споживачеві на їх прохання виконавчо - розпорядчими органами, представниками торговельних організацій - продавців відповідних систем торгівлі.
випускається підприємством продукція повинна мати виробничу марку крім випадків, передбачених законодавством. Виробнича марка включає в себе найменування виробника, його місцезнаходження, позначення нормативно - технічної документації, якої повинна відповідати виготовлена ??продукція.
Продукція, виготовлена ??громадянином у порядку індивідуальної трудової діяльності або кооперативами, повинна мати етикетку з зазначенням номера патенту (дозволу на виготовлення) та найменування органу, який його видав, а також государственного стандарту, обов'язкові вимоги якого поширюються на дану продукцію.
Реалізація продовольчих та непродовольчих товарів за відсутності товарного знака із зазначеними вимогами (крім випадків, передбачених законодавством) або з використанням чужого товарного знака забороняється і тягне за собою вилучення товару зі сплатою штрафу від 200 до 1000 тенге, що накладається в адміністративному порядку і перераховується до дохід місцевого бюджету.
Якщо надання недостовірної або недостатньо повної інформації про реалізованої продукції спричинило:
придбання продукції, що не володіє необхідними споживчими властивостями, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків;
неможливість використання придбаної продукції за призначенням - споживач має право вимагати надання у розумно короткий термін зазначеної інформації. Якщо інформацію в обумовлений термін не буде надано - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків;
заподіяння шкоди здоров'ю, життю та майну споживача - він має право пред'явити продавцю (виробнику) вимоги, передбачені статтями цього Закону.
Збитки, завдані споживачеві продукцією, набутої в результаті недобросовісної реклами, підлягають відшкодуванню рекламодавцем в повному обсязі.
При розгляді вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або недостатньо повною інформацією про продукцію якої недобросовісної рекламою, необхідно виходити з припущення про відсутність у споживача спеціальних знань про властиво...