та його мета.
. Визначення цільового показника, яким можна описати корисний ефект (прибуток, економія витрат, підвищення якості, підвищення продуктивності і т. Д.), Зазначення статті витрат, яка підлягає скороченню.
. Визначення факторів, що впливають на цільовий показник і чи статтю витрат (носії витрат).
. Призначення посадової особи, відповідальної за проведення заходу.
. Розробка відповідальною особою плану реалізації заходу. План включає в себе склад робіт, необхідні ресурси та послуги. При необхідності, до розробки плану заходів залучаються фахівці різних служб (можливо, з боку), формується робоча група.
. Визначення термінів, а також короткострокового і довгострокового корисного ефекту від реалізації заходів.
. Визначення витрат на реалізацію заходів.
. Зіставлення корисного ефекту з витратами. Прийняття рішення про проведення заходів.
. Проведення заходів.
. Оцінка результатів та внесення коригувань.
Малюнок 1.3 - Схема реалізації планів щодо зниження витрат
Джерело: [34, С.21]
При розробці плану заходів щодо зниження витрат важливо правильно призначити відповідальних осіб за виконання кожного заходу. Часто доводиться стикатися з тим, що відповідальними за управління витратами визначаються економісти, фінансисти та бухгалтери. Однак насправді відповідальними за управління витратами повинні бути менеджери компанії - начальники підрозділів, функціональні директора - оскільки саме вони володіють технологією, управляють виробництвом та іншими бізнес-процесами, приймають рішення в рамках виробничо-господарської діяльності підприємства. Роль фінансово-економічної служби полягає у встановленні правил гри: розробці класифікаторів і довідників витрат, впровадженні управлінського обліку та бюджетування, а також наданні менеджерам інформації для прийняття рішень. І найголовніше - в управлінні витратами повинен брати участь і бути зацікавлений генеральний директор компанії, весь процес управління витратами повинен проходити під його прямим керівництвом. [29, С. 152]
Економічний аналіз будується на інформації обліку, звітності, планів, прогнозів. Головна мета аналізу - виявлення можливостей більш раціонального використання виробничих ресурсів, зниження витрат на виробництво і реалізацію і забезпечення прибутку. Результати аналізу є основою для прийняття управлінських рішень на рівні керівництва підприємством і є вихідним матеріалом для роботи фінансових менеджерів. [20, С. 234]
Детальний аналіз сформованого в базисному періоді рівня витрат повинен передувати планування і прогнозування собівартості продукції. У процесі аналізу виявляються резерви зниження собівартості продукції, які потім враховуються при розробці поточних і перспективних планів. [32, С. 69]
Аналізу належить найважливіша роль у забезпеченні оптимального рівня собівартості і максимізації прибутків і підвищенні конкурентоспроможності підприємства.
Управління витратами на виробництво і реалізацію продукції здійснюється з метою вишукування резервів зниження собівартості продукції і максимізації прибутку підприємства.
У традиційному уявленні найважливішими шляхами зниження собівартості промислової продукції є: зростання продуктивності праці і зниження трудомісткості продукції; поліпшення використання сировини, матеріалів, палива та впровадження нових видів сировини і матеріалів; поліпшення використання основних виробничих фондів; скорочення адміністративно-управлінських витрат і ліквідація непродуктивних втрат.
На закордонних підприємствах розглядаються також такі чинники зниження витрат на виробництво продукції, як визначення і дотримання оптимальної величини партії закуповуваних матеріалів, оптимальної величини серії що запускається у виробництво продукції, рішення питання про те, робити самим або закуповувати в інших виробників окремі компоненти або комплектуючих вироби.
У поєднанні з традиційними шляхами зниження витрат на виробництво продукції знову виниклі чинники дозволять у комплексі довести розмір витрат виробництва до оптимального рівня.
Мета управління окремими витратами і в цілому собівартістю продукції - підвищення конкурентоспроможності товарів і досягнення запланованих фінансових результатів. Функціями управління собівартістю виступають прогнозування і планування витрат, облік, аналіз, контроль та їх регулювання.
У сучасних умовах господарювання процес прийняття управлінських рішень тактичного і стратегічного характеру базується на інформації про витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Наслідком зазначених ринкових вимог стала поява у вітчизняній практиці нових, або порівняно нових, методів управління витратами підприємства таких як: функціон...