обожнюваті людей, Які, подібно Стефано, дають Йому том, что Йому подобається, а не ті, что Йому має подобатіся. Калібан єдиний з трьох розуміє, что книги Просперо (тобто свідомість) представляються для них небезпеки. Альо не забудь:/Спочатку книги забери. Без них/ВІН просто дурний, як я .../ lt; ... gt; Спали ж книги! Raquo; (hi.г). У Калібана более зла, но ВІН Менш Зіпсований, чем міські жителі - Стефано и Трінкуло. Колі Аріель грає на сопілці и тамбуріні, КОЖЕН з трьох реагує по-своєму. Стефано грубити.
Трінкуло вігукує: Господи, прости мої гріхі [20, III. 2]. Калібан ж здатно розрізніті в Чудові звуки музику:
Чи не бійся: цею острів сповнений шумів
І звуків, ніжніх, радісніх, невіразніх
Годиною. Сотні гучно ІНСТРУМЕНТІВ
доносячи до слуху. Те РАПТ голос,
Сам ВІН мене збуд від сну,
І знову навіє сон; в сні ж снитися,
Що Ніби хмари хотят, роздані,
Мене обсіпаті золотом. ПроКіно
І знову про сон прошу. [20, III.1].
Калібан прагнем тому, до несвідомого. Гонзало, навпаки, уповає на Утопію ідеального майбутнього. Обидвоє відірвані від справжнього. Калібан знає, что нужно делать, пробіраючісь до печери Просперо. У свою черго, Стефано и Трінкуло забувають про мету и кидають до одягу. З одного боці, смороду НЕ вбивцю, з Іншого, смороду НЕ відають істінного шляху. Крім того, в Бурі існує царство Фердинанда и Міранді. Фердинанд веде свое походження від Ромео и Флоризеля, Міранда - від Джульєтти, Корделії и Маріні. Молоді люди доброчесні, альо НЕ спокушені инедосвідчені, - смороду вважають, что любов может привести на світ Утопію Гонзало тут и зараз. У сцені, де смороду дають Шлюбні обітніці, Фердинанд вісловлює Готовність служити Міранді и виконувати роботу Калібана, тобто тягаті дрова, на что Міранда сама предлагает носить їх. Для обох любов, Служіння и свобода Єдині:
Я вам дружина, коли мене візьмете,
А ні, - служніцею Вашої. як подругу
Ві можете відкінуті, но служніцею
Буті мені НЕ запретили.
Фердинанд
Пані.
А я слуга смиренність.
Міранда
Значить, чоловік мені?
Фердинанд
Від серця, так ОХОЧЕ,
Як раб до свободи. [20, III.1]
Фердинанд, и Міранда Далекі від дотепні, что відстоюють свою свободу коханців комедій и от великих Поетичне коханців трагедій, Ромео и Джульєтти, Антонія и Клеопатри. Шекспір ???? не дозволено Їм Говорити піднесенімі поетичними монологами, Які й достатньо підозрілі, коли їх вімовляють вголос. Перш чем розіграті перед Фердинандом и Мірандою весільну уявлення, Просперо застерігає їх від небезпеки плотськіх бажань:
Дивуйся, будь вірний слову, и бажання
Тримай у вузді. Колі вогонь в крови,
Всі клятви, як солома. Будь стриманим.
Інакше, шлюб прости - прощавай. [20, IV.1].
Кажуть, що Епілог НЕ Належить перу Шекспіра, но все одне ВІН прекрасний:
Відрікся я від чаклунства.
Як всі земні істоті,
Своїм я НАДАННЯ силам.
На цьом острові смутному
Мене Залишити и проклясти
Іль взяти в Неаполь - ваша влада.
Альо, повернувши свои владенья
І давши крівднікам прощеньє,
І я не вправі чі зараз
чекати милосердя від вас?
Отже, я сповнений упованья,
Що добрі оплесків
Моїй лодії пріскорять біг.
Я Слабко, грішній чоловік, Чі не служить духи мені, як колись.
Висновки
Актуальність теми доведена, тобто в работе Визначи Глибоке Тлумачення Поняття системи персонажів у трагедії Буря В. Шекспіра.
Мета дослідження: доведена, а самє: Було показань значення Існування системи персонажів у літературному творі, а самє у трагедії Буря В. Шекспіра.
Для Досягнення мети Було Виконаю Такі Завдання:
Надал визначення Поняття: герою raquo ;, персонажу raquo ;, образу raquo ;, типом raquo ;, характером raquo ;, системи персонажів raquo ;;
довели своєрідність е...