вон не в силах звільніті Аріеля. [16]
Просперо схожий на Тезея Із Сну в літню ніч raquo ;, у своїй строгості ВІН нагадує герцога з Заходь за міру raquo ;, І, як Лялькар, ВІН - перетворень Гамлет. Просперо намагався сделать Калібана міслячою істотою, но тієї ставши только гірше. ВІН Втратили свою дику свободу:
Мене зовсім ві у підданство забрали,
А Перш Сам собі БУВ королем.
І ВІН Втратили первісну невінність:
Ві мова мені дали только для того,
Щоб проклинати. [20, I.2].
Калібан зумів пройти шлях від прімітівніх відчуттів до свідомості и от потягу до пристрасті, альо НЕ далі. Тім НЕ менше, его Існування та патенти Просперо и Міранді.
Існує цікава паралель между Бурею и Чарівною флейтою raquo ;. У обох творах поставлено питання про природу освіти. Зарастро схожий на Просперо, цариця ночі - на Сікоракса, Моностатос - на Калібана, а Тамино и Паміна - на Фердинанда й Міранду. Як люди ставлять до освіти? Можна буті неуком або інтелектуалом, но нельзя буті середнячком. Калібан, можливо, колись и БУВ Сам собі королем [20, I. 2], однак, ставши РОЗУМНА істотою, ВІН зобов язаний володіті собою, альо ВІН на Це не здатно. Тамино, подібно Фердинанду, проходити через випробування, щоб завоюваті Паміна. Папагено, что живет за рахунок цариці ночі, теж плекає мрію - ВІН хоче одружітіся. Жерці попереджає Тамино про Майбутні Йому випробуваннях, и Тамино заявляє, что вітрімає їх. Папагено каже, что залиша неодружений, Якщо не вітрімає труднощів. З являється стара жінка и проводити з ним ніч, и Папагено, зрештою, предлагает Їй руку и серце, вважаючі за краще такий шлюб повної тягот життя. Хоча ВІН и отказался от ВИПРОБУВАНЬ, Папагено все ж отрімує нагороду, коли стара превращается в Папа - гену. Чому? ВІН вінагородженій, бо готовий розплатітіся по- своєму - залишитись холостяком або одружуватіся на старій. Подібно Моностатосу, Калібан требует свой шматок пирога. Зовсім не очевидно, что Завдяк освіті ВІН винен БУВ навчітіся тримати собі в руках. ВІН теж хоче свою принцесу. Моностатос каже:
Lieber guter Mond, vergebe,
Прости мене, люба МісяцьWeisse nahm mich ein.
біла жінка заволоділа моїмі думками [16].
Біла магія, місто любові та злагоди доброчинні для Міранді, но Деяк біла магія винна тримати в страху. І Аріель, и Калібан прагнуть свободи. Калібан прагнем до свободи, щоб задовольніті свои бажання, Аріель ж хоче просто Волі від досвіду. У ренановскую Версії Бурі [15] Калібан відправляється в Мілан. ВІН піднімає заколот и захоплює владу, и каже, что злий на Просперо за обман, за ті, что тієї вселятися забобони своим підданім. Просперо заарештує інквізіція, но Калібан захіщає его, а пізніше віпускає на волю. Просперо каже, что теперь, коли люди стали матеріалістамі, чари Втратили силу. Альо це значити, что Не зможу діяті жоден уряд, Аджея люди стали віріті лишь в том, что можна спрійматі.
Царство принца Генрі в Бурі представлено Алонзо, Який схожий на Генріха IV, доброго, но злочинна короля, и Гонзало, свого роду позитивним Полонієм або Антоніо. До царства принца Генрі належати такоже Слабовільний Себастьян, и Адріан и Франциско, что нагадують Розенкранц и Гільденстерн; ЦІ слухають шкірному слову з жадібністю кішкі, лаку молоко. Політичне примирення между Міланом и Неаполем досягається як добрими, так и поганими засобими, інтрігамі Антоніо и Себастьяна и магією Просперо. Антоніо предлагает Себастьяну умертвіті Алонзо, и хоча таке злодіяння не принесло б негайної вигоди, можна пріпустіті, что у Антоніо далекосяжні плани. Антоніо и Себастьян володіють собою, но и плекають свое я raquo ;. Інша річ Алонзо: Він любити не собі, а других, особливо Фердинанда, и ця любов змушує его ще более страждаті.
Царство Фальстафа складається з Стефано, Трінкуло и Калібана. Трінкуло віклікає до пам'яті всех колішніх блазнів Шекспіра, Стефано нагадує сірка Тоні Белчев, а Калібан ті самє что мотків [15] и Терсита. Разом смороду нагадують Натовп в Генріху IV raquo ;, Юлії Цезарі и Коріолані raquo ;. Если царство принца Генрі в Бурі зменшується и тьмяніє, то царство Фальстафа становится набагато потворніше. Порівняйте брудний, вкрітій Багнюк ставок в Бурі з річковою водою, куди кидають Фальстафа в Віндзорськіх насмішніцях raquo ;. Стефано и Трінкуло хотят грошів и дівчаток, Калібан рветься до свободи від книг, роботи и власти Просперо. Їх зачаровує вино, а не музика, и ними керують лишь Захоплення. Між ними існують Відмінності. Трінкуло - добрий, Стефано й достатньо відважній, и обидвоє Вільні від пристрасті, что володіє Калібаном, - пристрасті злобного Обурення. Калібан готов...