Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Оцінка антропометричних показників і неспецифічної резистентності студентів Тюменського державного університету

Реферат Оцінка антропометричних показників і неспецифічної резистентності студентів Тюменського державного університету





в якості критеріїв стомлення визначення пероксидази і лужної фосфатази вказує В.Н. Волков (1971). Однак картину змін периферичної крові можна вважати повною без урахування кількості гемоглобіну. Використання цих показників для оцінки впливу фізичного навантаження на систему крові традиційно. Такі дослідження проводилися багатьма авторами. При обстеженні спортсменів різних видів спорту ними встановлено, що під впливом фізичного навантаження відбувається збільшення кількості еритроцитів і гемоглобіну. Деякі автори вважають, що збільшення цих показників відбувається за рахунок виходу крові з депо, а також згущення крові через дегідратації. Ця реакція розцінюється як показник хорошої підготовленості спортсменів.

Таким чином, можна вважати, що зміна картини периферичної крові здатне відображати ті зміни, які наступають в організмі спортсмена у відповідь на фізичне навантаження. При цьому про його пристосованості до виконання навантаження можна судити за ступенем зміни зазначених показників. Однак, як зазначалося вище, величина показників кількості еритроцитів і гемоглобіну залежить від співвідношення ОЦЕ і ОЦП, оскільки від зміни будь-якого з них вони будуть істотно змінюватися. Одними з перших, хто вказав на підвищення ОЦК під впливом фізичного навантаження у людини, були Є. Schneider, L. Havens (1915). J. Barcroft (1925) в дослідах на тваринах встановив наявність в селезінці депо крові, звідки вона надходить у кровоносне русло при фізичній роботі. Однак оскільки для оцінки показників периферичної крові необхідно знати не стільки ОЦК, скільки величини ОЦЕ і ОЦП, то необхідно коротко зупинитися на зміні останніх.

Література за визначенням ОЦЕ і ОЦП у спортсменів при фізичному навантаженні вкрай невелика. Однак навіть наявні дані неспростовно свідчать про зміни цих показників, що полягають як у збільшенні ОЦЕ, ОЦП при тривалих навантаженнях, так і в зменшенні ОЦП. Виразність цих змін не відображає рівня функціонального стану спортсменів.

За нашими даними, кількість лейкоцитів і гемоглобіну в периферичної крові після фізичного навантаження збільшується у всіх спортсменів, а через 30 хв відпочинку повертається до початкового рівня в спокої. Ступінь цих змін не залежить від спортивної майстерності та стажу. Результати цих досліджень відповідають літературним даним.

Однак визначення ОЦЕ, загальної кількості гемоглобіну і ОЦП показало, що якщо перші 2 показника практично не змінюються, то останній суттєво зменшується під час навантаження і повертається до вихідного рівня після відпочинку. Такі зміни спостерігалися незалежно від спрямованості тренувального процесу. Це дозволяє припустити, що зрушення в кількості еритроцитів і гемоглобіну при фізичному навантаженні не є наслідком виходу формених елементів з депо, а відбуваються в результаті зміни співвідношення між постійним ОЦЕ і зменшуваним ОЦП. Особливо наочно це виражалося в тому, що після відпочинку показники периферичної крові і ОЦП повертаються до початкових величин спокою. Важливим було й те, що критеріями оцінки функціонального стану спортсменів, як у спокої, так і на всіх інших етапах дослідження, залишалися об'ємні показники крові та загальної кількості гемоглобіну на відміну від показників периферичної крові.

Механізм зменшення ОЦП при фізичному навантаженні, на думку Б. Фолковим і Е. Нілу (1976), полягає в тому, що внаслідок підвищення капілярного тиску відбувається вихід плазми в позасудинний простір. Мабуть, цей перехід може сприяти більш повному постачанню тканин організму киснем при фізичній роботі. Як відомо, для підтримки життєдіяльності організму необхідно постійне надходження кисню в тканини, яке відбувається за рахунок дифузії його з кровоносного русла в позасудинний простір. Разом з тим існує інший шлях транспорту кисню - конвективний. У цьому випадку молекули кисню після дисоціації оксигемоглобіну переносяться рідкою частиною крові в екстравазальний простору внаслідок різниці гідростатичного і колоїдно-осмотичного тиску крові.

Отже, плазма крові відіграє важливу роль у постачанні організму киснем і тому перехід плазми в позасудинний простір під час фізичної роботи є пристосувальним механізмом, спрямованим на досить повне задоволення потреб тканин в кисні.

Зміна лейкоцитарної формули і кількості лейкоцитів при фізичному навантаженні, також частково, відбувається за рахунок зменшення ОЦП, однак головною причиною є підвищення швидкості кровотоку. Внаслідок цього настає зміна співвідношення між пристінковим і центральним лейкоцитами, що знаходяться в кровоносній руслі, в результаті чого перші надходять у ток крові. Одночасно відбувається вимивання формених елементів з синусів кісткового мозку та ін.

Крім своєї ролі в системі згортання, вони можуть впливати на агрегацію еритроцитів, сприяючи тим самим погіршення кислород...


Назад | сторінка 11 з 12 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Фізіологічні зміни показників периферичної крові людини, після фізичного на ...
  • Реферат на тему: Співвідношення і фізіологічні властивості лейкоцитів периферичної крові і ч ...
  • Реферат на тему: Правила підготовки до лабораторних досліджень крові. Умови забору капілярн ...
  • Реферат на тему: До методики визначення цітокінетіческі показників еритроцитарного балансу к ...
  • Реферат на тему: Цитологічні зміни крові при туберкульозі