ва.
У даній ситуації не могло не затвердив державне економічне мислення. Усвідомлення соціальної захищеності, спільної відповідальності, поєднувалося із зростанням безініціативності, утриманства.
Спроби реформ кінця 50-60-х років не змогли внести істотних змін в економічну систему і відповідно в економічне мислення. Більше того, воно у все більшій мірі набуває рис бюрократичного мислення з властивими йому підміною реальних господарських зв'язків формальними, відносинами співпідпорядкованості, відсутністю самостійності, орієнтацією на канцелярську звітність. У цих умовах чи досяг крайніх форм прояву консерватизм, догматизація, негнучкість економічного мислення. Все це зробило необхідними радикальні зміни в економічному мисленні як і в економічній і політичній системі в цілому.
Такі зміни почалися в 1985 з проголошенням пере будови. Вони включали: переклад підприємств на повний госпрозрахунок (дві його моделі), самоврядування, самофінансування, самоокупність; відтворення кооперації е промисловості, в т.ч. виробництві товарів народного споживання та сфері послуг; розвиток індивідуальної трудової діяльності та орендних відносин у сільському господарстві та промисловості будівництві, транспорті; поява підприємств за участю іноземного капіталу, бірж, комерційних банків. Почали формуватися реальні ринкові відносини. p> Разом з тим, кризові явища в економіці після деякої її стабілізації стали знову наростати. Необхідність більш радикальних перетворень назрівала. Урядом СРСР, незалежними експертами було підготовлено кілька програм таких перетворень. Сформований після серпневих подій 1991 р. нове російське уряд приступив до здійснення радикальних ринкових реформ, що почалися з лібералізації цін. Міра ця сама по собі необхідна, але використані способи її здійснення залишаються спірними. Чисто монетарна політика, спроби регулювати економіку лише за допомогою грошових, фінансових механізмів в умовах високого ступеня її монополізації, тільки починається приватизації призвели до неконтрольованого зростання цін, інфляції, кризового скорочення виробництва. У 1993 р. Продукція та послуги в промисловості скоротилися на 16,2%, сумарний спад починаючи з 1989 р. досяг 40%. Вкрай утруднено інвестування у виробництво, кредит настільки доріг, що вигідний практично тільки для торговельних угод. В економічному розвитку посилилися спекулятивні і кримінальні тенденції, що веде до твердженням не цивілізованих ринкових відносин, а затверджує В«право сильногоВ», а це в свою чергу породжує збочене ринкове мислення.
Здійснювалися методи економічної реформи неодноразово піддавалися критиці багатьма економістами. Наголошувалося на необхідності посилення державного регулювання, перенесення акценту на виробництво. Ці моменти знайшли в антикризовій програмі уряду, прийнятої в серпня 1993 р. і в Посланні Президента Російської Федерації Федеральних Зборам. Необхідно проведення більш рішучих заходів по економічній стабілізації,...