> ня і ісплоьзованіе різних культурних форм.  Кожна з цих 
 форм володіє своєю "спеціалізованої" смисловий і сімволічес-
 кою системою.  Спробую далі коротко охарактеризувати лише під-
 лінно загальні форми духовної культури, у кожній із яких 
 по-своєму виражається суть людського буття. 
 Розвиток культури супроводжується появою і стаю-
 ням щодо самостійних систем цінностей.  Спочатку вони 
 включені в контекст культури, але потім розвиток приводить до все 
 більш глибокої спеціалізації і, нарешті, до відносної їх са-
 мостоятельности.  Так сталося з міфологією, релігією, спокуса-
 ством, наукою. 
 У сучасній культурі можна вже говорити про відносну їх 
 самостійності і про взаємодію культури з цими інститутами. 
 
 3.4.1 МІФ 
 
 Міф є не тільки історично перша форма культури, а й 
 зміни душевного життя людини, що зберігається і тоді, коли 
 міф втрачає своє абсолютне панування.  Загальна сутність мі-
 фа полягає в тому, що він являє собою несвідоме смис-
 ловое споріднення людини з силами безпосереднього буття, будь 
 то буття природи або суспільства.  Якщо міф виступає як єдність-
 ная форма культури, то це споріднення призводить до того, що чоло-
 вік не вирізняє сенс від природного характеристики, а смислове (асоціацію-
 ціатівності зв'язок від причинно-наслідкового.  Всі одушевляется, і 
 природа виступає як світ грізних, але споріднених людині міфо-
 логічних істот - демонів і богів. 
 Міф - найбільш древня система цінностей.  Вважається, що в 
 цілому культура рухається від міфу до логосу, тобто від вигадки і 
 умовності до знання, до закону.  У цьому плані в сучасній культу-
 ре міф грає архаїчну роль, а його цінності та ідеали мають руди-
 ментарное значення.  Розвиток науки і цивілізації часто знецінить-
 кість міф, показує неадекватність регулятивних функцій і цін-
 ностей міфу, сутності сучасної соціокультурної действітельнос-
 ти.  Однак, це не означає, що міф вичерпав себе.  Міф у сучасних-
 ної культурі створює засоби і способи символічного мислення, 
 він здатний цінності сучасної культури інтерпрітіровать через 
 ідею "героїчного", що, скажімо недоступне науці.  У цінностях 
 міфу чуттєве і раціональне дані сінкретно, разом, що мало 
 доступно іншим засобам культури XX століття.  Фантазія і вигадка 
 дозволяють легко долати несумісність смислів й утримуючи-
 ня, бо в міфі все умовно і символічно. 
 У цих умовах вибір і орієнтація особистості розкріпачується і, 
 отже, використовуючи умовність, вона може досягати високої 
 гнучкості, що, наприклад, майже недоступне релігії.  Міф, очелове-
 чівая і персоніфікуючи явища навколишнього світу, зводить їх до че-
 ловеческого уявленням.  На цьому грунті стає можливою 
 конкретно-чуттєва орієнтація людини, а це один з найбільш 
 простих способів упорядкування його діяльності.  У ранніх і при-
 митивная культурах такого способу належала п...