Третій - толерантність як поблажливість - має на увазі привілейоване становище своєї власної культури, тому всі інші оцінюються як слабші: їх можна терпіти, але при цьому одночасно і зневажати. Четвертий - терпимість як розширення власного досвіду і критичний діалог, що дозволяє не тільки поважати чужу позицію, але й змінювати свою в процесі критичного діалогу [1, с. 443].
У той же час, В«толерантністьВ» сама по собі - поняття суто світське, і говорити про толерантність в релігії вкрай складно, оскільки толерантність передбачає не тільки терпимість по відношенню до іншого, а й визнання рівних з ним прав. Принцип толерантності заснований не тільки на повазі до поглядів іншого, але і на сприйнятті цього іншого як рівного собі. Але це жодною мірою не може значити для релігійної людини визнання і сприйняття чужої віри як рівноправної своїй власній. Для віруючої його релігія є єдино вірною і істинної, і, природно, інша релігія помилкова або, принаймні, не володіє всією повнотою істини [1, с. 462]. p align="justify"> На закінчення хотілося б відзначити, що кожній людині дано право вибирати і сповідувати ту релігію і віросповідання, які він вважає притаманними тільки йому. У Білорусі визнаються і гарантуються права і свободи людини і громадянина відповідно до загальновизнаних принципів і нормам міжнародного права і відповідно до Конституції. Основні права і свободи людини є невідчужуваними і належать кожному від народження. Громадянин самостійно вирішує: чи бути йому прихильником атеїстичних переконань або релігійних, який саме релігії слідувати; виконувати чи релігійні обряди чи не виконувати, чи потрібне йому для безумовного дотримання моральних норм божественний авторитет або не потрібно [3, с. 330]. Не випадково свобода такого вибору закріплена правом, отримав назву права на свободу совісті та віросповідання. Отже, свобода совісті та віросповідання, традиції толерантності є основними ціннісними координатами людини і громадянського суспільства і означають, насамперед, свободу індивідуума від будь-якого ідеологічного контролю, право кожного самостійно вибирати для себе систему духовних цінностей. br/>
Література
1. Тишков, В.А. Реквієм за етносу: Дослідження з соціально-культурної антропології. - М., 2003.
2. Авакьян, С.А. Свобода віросповідання як конституційно-правовий інститут// Вісник Моск. унта. Серія В«ПравоВ». - 1999. - № 1.
3. Мала енциклопедія конституційного права/М.В. Баглай, В.А. Туманов. - М., 2008.
4. Локк, Дж. Послання про віротерпимість// Локк Дж. Твори. Т. 3. - М., 2008.
5. Bourricaud, E. Modernity, В«Universal ReferenceВ» and the Process of Modernization Pattern of Modernit...