ації продукції. За джерелами свого виникнення цей фактор можна було б віднести до числа зовнішніх, проте технологічний прогрес дозволяє підприємству надавати безпосередній вплив на інтенсивність його прояву. p align="justify">. Нагальність інвестиційних програм. Ступінь цієї невідкладності формує потребу в обсязі відповідного негативного грошового потоку, збільшуючи одночасно необхідність формування позитивного грошового потоку. p align="justify">. Амортизаційна політика підприємства. Вибрані підприємством методи амортизації основних засобів, а також терміни амортизації нематеріальних активів створюють різну інтенсивність амортизаційних потоків, які грошовими коштами безпосередньо не обслуговуються. При здійсненні прискореної амортизації активів зростає частка амортизаційних відрахувань і відповідно знижується частка чистого прибутку підприємства. p align="justify">. Коефіцієнт операційного левериджу. Робить істотний вплив на пропорції темпів зміни обсягу чистого грошового потоку та обсягу чистого грошового потоку та обсягу реалізації продукції. Механізм цього впливу на формування чистого прибутку підприємства. p align="justify">. Фінансовий менталітет власників і менеджерів підприємства. Вибір консервативних, поміркованих або агресивних принципів фінансування активів і здійснення інших фінансових операцій визначає структура видів грошових потоків підприємства, обсяги страхових запасів окремих видів активів, рівень прибутковості фінансових інвестицій. p align="justify"> Основу політики управління грошових потоків підприємства складає забезпечення збалансованості обсягів позитивного і негативного їх видів.
Негативні наслідки дефіцитного грошового потоку виявляються у зниженні ліквідності і рівня платоспроможності підприємства, зростанні простроченої кредиторської заборгованості постачальникам сировини і матеріалів, підвищенні частки простроченої заборгованості за отриманими фінансовими кредитами, затримках виплати заробітної плати, рості тривалості фінансового циклу, а в кінцевому рахунку - в зниженні рентабельності використання власного капіталу та активів підприємства.
Негативні наслідки надлишкового грошового потоку виявляються у втраті реальної вартості тимчасово невикористовуваних грошових коштів від інфляції, втрати потенційного доходу від невикористаної частини грошових активів у сфері короткострокового їх інвестування.
Методи політики дефіцитного грошового потоку, залежать від характеру цієї дефіцитності - короткострокової або довгострокової:
Збалансованість дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді досягається шляхом використання В«Системи прискорення - уповільнення платіжного оборотуВ». Суть цієї системи полягає в розробці на підприємстві організаційних заходів щодо прискорення залучення грошових коштів та уповільнення їх виплат. Вона вирішує проблему збалансованості обсягу дефіцитного грошового потоку в коротк...
