огіршили становище в не меншому ступені, ніж зовнішні фактори. З урахуванням погіршення зовнішньоекономічної ситуації Росія навряд чи змогла б обійтися без зміни курсової політики. Однак при більш ефективних діях уряду і Центрального банку цілком можна було уникнути обвального падіння курсу, а головне - дефолту по внутрішньому і, що дуже ймовірно, за зовнішнім боргом. p align="justify"> Позитивним підсумком кризи можна вважати те, що в умовах жорстких бюджетних обмежень держава була змушена відмовитися від нездійсненних зобов'язань. В умовах несприятливих зовнішньоекономічних тенденцій необхідний був також відмова від моделі екстенсивного розвитку і проведення структурних реформ. br/>
.2 Шляхи виходу з кризи
Здавалося б, рішення саме цих проблем має передбачатися економічною стратегією, на пошук рецептів проти стійкої стагнації повинно націлюватися стратегічне мислення. Зміст стратегії визначається тим, як ми відповідаємо на наступні фундаментальні питання:
В· як забезпечити збільшення інвестиційної активності, необхідної хоча б для простого відтворення наявного виробничого, наукового і людського потенціалу? Домогтися при цьому підвищення інноваційної активності та модернізації економіки на основі нового технологічного укладу, без яких неможливо забезпечити ні стійке зростання, ні виживання в умовах глобальної конкуренції?
В· як відновити зв'язок між заощадженнями та інвестиціями, нормалізувати роботу банківської системи, зупинити нелегальний вивіз капіталу?
В· як організувати відновлення нормального рівня заробітної плати, ліквідувати вимушену масове безробіття і припинити витік умів?
В· як нормалізувати систему грошового обігу, платежів і розрахунків, налагодити процес рефінансування виробничої діяльності?
В· як забезпечити сприятливі макроекономічні умови для розвитку виробництва?
В· як здійснити декриміналізацію економіки, забезпечити роботу механізмів ринкової конкуренції, виключити зловживання монопольним становищем на ринку?
В· як домогтися збільшення бюджетних доходів, щоб держава могла виконувати свої зобов'язання?
Згадаймо рекомендації щодо розвитку наших реформ. Серед них слід виділити тих, хто пропонував нам звернутися до досвіду Японії з її оптимальним поєднанням ринкових і планових складових, ефективними способами управління діяльністю приватних підприємств. До них відносяться З. Бзежинский, С. Кац, В. Леонтьєв, Нода Такесі, Хосино Сін'ясу, Д. Густаффсон. Ключовою особливістю східноазіатськиій моделі перетворення економіки, за С. Кацу, були В«орієнто...