тичного оновлення і прогресу. p> У наші дні загрози безпеки як світу в цілому, так і зовнішні загрози Узбекистану несуть такі його прояви, як політичний екстремізм, в тому числі, з релігійною забарвленням, великодержавний шовінізм і агресивний націоналізм, прагнення нових деструктивних політ сил до силового насадженню власних ідеологічних схем суспільного розвитку. Все це обумовлює політичну дестабілізацію, сприяють розпалюванню конфліктів і регіональних воєн. Як справедливо підкреслював Іслам Карімов, В«зараз, коли завершується століття, на який припало багато випробувань, лих, трагедій, воєн, репресій в період, коли людство стоїть на порозі нового тисячоліття, боротьба старих і нових ідеологій як колись набирає стрімкі темпи. Різноманітні, іноді абсолютно суперечливі світогляду, суперечки між політичними, національними, релігійними течіями, сектами часом виходять за рамки дискусій і стають причиною правових зіткнень.
4.1 Націоналізм, як об'єкт наукового дослідження
Націоналізм у своєму первинному сенсі позначав прихильність людей своєї національності, що розуміється як согражданство, як вірність правителю країни. Після Великої французької революції відбулося переосмислення цього поняття. На перший план вийшли національні інтереси своєї держави, заради процвітання якого можна було пожертвувати інтересами інших країн. Націоналізм як ідеологія, політика, соціально-психологічна установка з'явився продуктом і результатом розвитку товарного виробництва, ринкового господарства. p> Певною мірою попередником націоналізму є ксенофобія. Негативізм у спілкуванні народів - Це явище, витоки якого йдуть у глибини історії людства. Ще в сивої давнини було відомо, що моральне і аморальне, світле і темне, прекрасне й потворне в житті, правда і кривда - все виходить від дій людей. p> Багато несправедливі діяння відбуваються в ім'я вилучення певної вигоди, отримання влади, розширення території, збільшення майна, заняття престижного становища в суспільстві. Але при цьому мало хто думає про наслідки. p> Історія кожного народу сповнена прикладами протистояння прихильників і супротивників добра і зла, справедливості і несправедливості. Не зайве згадати, як Мойсей, Христос, Будда, Конфуцій вчили тисячоліття тому: ненависть між людьми роз'єднує їх, а любов об'єднує. p> Зіткнення за оволодіння кращими джерелами життєвих благ почалися майже одночасно з виникненням людського суспільства. З появою держави, соціальної нерівності та соціальних колізій це протиборство посилився й почало набувати різні форми. Став формуватися цілий набір ідеологічних аксесуарів і прийомів, які виправдовували несправедливість, прагнення представити свій норов як винятковий, користуватися більшими правами. p> Немає в світі національності, яка не володіла б національною свідомістю, чи не відчувала б свою індивідуальність у складі людства за принципом "ми" і "Вони" і не мала б свідомості, адресованого до себе, самосвідомості, визнаю...