Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Репортер в ролі драматурга, ведучого і режисера на прикладі програми Кирила Набутова "Один день"

Реферат Репортер в ролі драматурга, ведучого і режисера на прикладі програми Кирила Набутова "Один день"





оворити більше - щоб глядач отримав якомога більше інформації, та й просто для того, щоб щось робити в кадрі. Але це в корені не вірно. Репортер не повинен постійно перебувати в кадрі, навіть якщо він веде прямий ефір, адже він робить роботу, присвячену якомусь події, а не самому собі. У другій своїй роботі я постаралася це врахувати, і перебувала в кадрі значно менший час, кажучи тільки саме, на мій погляд, основне. p align="justify"> Наступну велику складність представляють інтерв'ю, які повинні бути в роботі в кількості не менше 3-х. Добре провести інтерв'ю - сама по собі завдання не з легких, зробити ж це в умовах прямого ефіру ще складніше. По-перше, тому що немає можливості розмовляти довго, а потім вибрати найбільш яскраві моменти і найбільш точні висловлювання. Потрібно спочатку продумати питання, щоб отримати у відповідь не просто В«такВ» чи В«ніВ», але більш розгорнутий, і що ще важливіше, цікавий коментар. В«Говорять, яке питання, така і відповідь. Хороші, повні відповіді залежать від успішного питання, погані ж, тобто не наповнення змістом, - від слабкого і непродуманого В»- зауважує з цього приводу М.Лукіна. У моїй першій роботі інтерв'ю вийшли вельми сумбурними, питання були або занадто загальні і неоднозначні, або навпаки такі, відповіді на які очевидні. Крім того, оскільки робота передбачає кілька інтерв'ю, потрібно враховувати це і продумати які питання, в якій послідовності ставити. Однак журналіст повинен не тільки вміти говорити, ставити питання, а й уважно слухати. «³д того, як він слухає співрозмовника, сприймає потік виходить від нього інформації, як аналізує пред'являються факти, в кінцевому підсумку залежить, яке повідомлення буде передано публіці, які акценти будуть у ньому розставлені. Ось що каже з цього приводу популярний телекоментатор Владислав Флярковський: В«Головне - слухати. Слухати не для того, щоб показати людині, як він тобі цікавий, а щоб знати, що тобі запитати далі. Це основне моє правило В». p align="justify"> Підходити до трьох різних людям з одними і темі ж питаннями - не варто. Навіть якщо відповіді різні, розкрити суть події це не допомагає. Потрібно ставити різні питання. У другій роботі я спробувала врахувати і це, однак оскільки в процес зйомки все одно доводилося орієнтуватися за обставинами, не все задумане вдалося здійснити. Питання повинні бути цікавими, життєвими. Потрібен досвід і майстерність для того, щоб за короткий час провести змістовну бесіду. У роботі В«Телевізійне спілкування в кадрі і за кадромВ» С. Муратова можна зустріти такі слова: В«У будь-якому мовному спілкуванні розрізняють чотири фази. Початкова стадія - адаптація або свого роду прелюдія до майбутньої бесіді. Потім розмова, заради якого, власне, відбувається зустріч. Третій етап - психологічна розрядка емоційної напруги. І, нарешті, те внутрішнє - частіше приховане - стан, в якому залишаються учасники після зустрічі. Для телевізійного журналіста ця соціально-психологічна модел...


Назад | сторінка 11 з 29 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Майстерність питання (на прикладі телепрограми &Прямий ефір&)
  • Реферат на тему: Відповіді на питання до держіспиту
  • Реферат на тему: Конституційне право РФ (відповіді на екзаменаційні питання)
  • Реферат на тему: Відповіді на питання по ГОСАМ з інформатики та інших дисциплін
  • Реферат на тему: Відповіді на екзаменаційні питання з соціальної роботи (введення в спеціаль ...