слідкових відносин, докладні висновки.
Використовуються специфічні мовні засоби, а саме значна кількість термінології, наявність схем, діаграм, карт, графіків, таблиць, систем знаків і міток, оперування абстрактними, іншомовними словами, вживання суто наукової фразеології, стійких термінологічних словосполучень, відсутність емоційно-експресивної лексики, наявність виразної композиційної структури тексту (послідовні поділ на розділи, частини, пункти, підпункти, пункти, абзаци із застосуванням нумерації), переважання різнотипних складних речень, стандартних виразів (кліше).
Науковий стиль має такі підстилі:
власне науковий (монографія, рецензія, стаття, наукова доповідь, повідомлення, курсова і дипломна робота, реферат, тези), які, поділяють на науково-технічні та науково-гуманітарні тексти;
науково-популярний - застосовують для дохідливого, доступного викладу інформації про наслідки складних досліджень неспеціалістам, вживаючи в неспеціальних журналах і книгах, і навіть як засобу художнього та публіцистичного стилів;
науково-навчальний - реалізують у підручниках, лекціях, бесідах для доступного, логічного й образного викладу, не виключає використання емоційності. p align="justify"> Японському науковому тексту притаманний великий відсоток термінологічних багатіїв ієрогліфами з'єднань і абревіатур. Типові прості форми дієслів, предикативних прикметників, еліптичні (опущені) форми присудка. p align="justify"> У філологічних наукових текстах часто зберігається велика кількість граматичних елементів старої писемного мовлення (В«БунгеВ»), а іноді навіть історична орфографія, невластива сучасному японської мови. p align="justify"> Наукові дискусії та конференції В«дзаданкайВ» (? ? ? ), згідно Жукову, є граничними жанрами між науковим і публіцистичним стилями.
. Розмовний стиль мови
Розмовний стиль використовується в усному повсякденному спілкуванні в побуті. Призначення розмовного стилю - бути засобом обміну думками і з'ясування стосунків. p align="justify"> Найбільш поширеними жанрами розмовного стилю є діалог і полілог.
Вважаємо, що найбільш наочним буде описати розмовний стиль в протиставленні стилям, які мають звичайно своїми жанрами жанри письмові.
Японські дослідники ???? і ??? ? (Ямамото Масако і Ооніші Горо) стверджують, що поділ лексики на розмовний і письмовий шари в японському мовознавстві хоча і були досліджені в достатній мірі, в освітній практиці достатнього застосування не знайшли. Причиною цього вони відзначають розмитість термінів
