окупця від позову з боку третьої особи, від обвинувачення в крадіжці, від домагань держави (зокрема при продажу невідчужуваних царських земель, земельних наділів воїнів і т.д.), Цей договір міг включати в себе обопільний або одностороння відмова від позову і обіцянка не оскаржувати закінчену угоду, скріплюється часто спеціальної надбавкою до договірної ціни ("вартум"). Після сплати ціни договір купівлі-продажу міг бути розірваний тільки за певних обставин, наприклад, при навмисному приховуванні продавцем вад речі. У Законах Хаммурапі йдеться, наприклад, про продаж раба, який страждає на епілепсію. Договір у цьому випадку міг бути розірваний протягом одного місяця (ст. 278). p align="justify"> Жорсткі вимоги договору купівлі-продажу про негайну платі обходилися шляхом оформлення фіктивної купчої, поряд з якою оформлялася і боргова розписка. Число свідків при такій угоді доходило до трьох десятків. p align="justify"> Сам факт великої кількості статей у Законах Хаммурапі, пов'язаних з відповідальністю орендаря землі та ін, свідчить про поширення кабальних умов позики, найму, оренди землі, від яких страждали насамперед бідняки. Так, наприклад, за Законами Хаммурапі борг міг бути погашений за рахунок майна боржника, відпрацювання боргу самим боржником, його дружиною, дітьми. Орендар землі повинен був не тільки сплатити орендну плату, яка сягала 2/3 врожаю, а й повернути землю обробленої (ст. 42-43). Знайдені таблички свідчать про часті угодах жриць Шамаша в Сіппаре, що передавали землю в оренду за умови не тільки орендної плати, але і різних піднесення орендаря храмам - м'ясом, борошном, грошима. Орендар платив повністю обумовлену суму за оренду частіше вперед, рідше в договір включалися умови про виплату частини врожаю. Для стимулювання оренди цілини додатково до неї в оренду передавався і оброблену ділянку, щоб незаможний орендар міг прогодуватися з поля, поки він піднімає цілину. p align="justify"> Пряма асоціація проглядається в розташуванні в Законах Хаммурапі блоку норм про наймання працівника-хлібороба після блоку норм про наймання тварин. При цьому проводяться чіткі відмінності між наймом осіб "благородних" професій: лікарів, будівельників, корабельників (ст.215-225 та ін) і найманням сільськогосподарських працівників, а також рабів. Характерно, що розміри оплати послуг лікаря залежали від соціального положення пацієнта: при успішній хірургічної операції лікар отримував 10 шеклів серебpa, якщо хворий був авилум; 5 шеклів - якщо він був мушці-нумом; тільки 2 сикля уплачивалось господарем, якщо хворий був рабом.
Спеціально передбачені в законах умови найму хлібороба. Стаття 257 обумовлює свого роду заробітну плату, що видається йому сріблом або хлібом, яка була більш високою в літній період основних польових робіт (ст.273). Найманий працівник, який не виростив хліб на полі, який вкрав насіння, виснажуючи худобу господаря, повинен був сплатити штраф зерном. Несплата штрафу загрожувала йому жорстокою...