ази результатів дослідження на поліграфі є другорядним. З'ясування всіх обставин отримання цих даних може затьмарити собою головне питання всього судового розгляду - винність або невинність підсудного.
Це рішення отримало неоднозначну оцінку серед прихильників і противників досліджень на поліграфі. Багато сходилися на думці, що позиція, зайнята Верховним Судом США, завдала серйозного удару по прихильникам такого роду випробувань.
Рішення Верховного Суду США у справі United States v. Scheffer примітно ще і в іншому плані: у ньому офіційно прозвучала констатація того, що вирішення питання про допустимість результатів тестування на поліграфі фактично залишено на розсуд суддів. Так, в рішенні зазначається, що в Нью-Мексико відомості, отримані за допомогою поліграфа, визнаються допустимими судовими доказами без попередньої угоди сторін про це і без будь-яких істотних обмежень.
Водночас Верховний Суд США підкреслив, що з питання про надійність досліджень на поліграфі досі відсутній консенсус; в науковому співтоваристві немає єдиної думки, погляди авторитетних вчених, як і колись, надзвичайно полярні. Незважаючи на те що деякі судді приймали як доказ результати досліджень на поліграфі, в цілому судова система висловила сумніви щодо наукової непогрішності такого роду досліджень.
Американські фахівці вважають, що серйозний вплив на результати випробування надають професійна підготовка оператора, його досвід, сумлінність і професійна чесність.
Випробуваний повністю знаходиться в його владі, і від того, як оператор формулює питання, в якій послідовності їх задає, яким тоном, а також від багатьох інших обставин може залежати реакція випробуваного. Нарешті, саме від розсуду оператора залежить розшифровка та інтерпретація отриманих в результаті тестування даних.
Прихильники використання поліграфа вважають, що оператор при тлумаченні отриманих даних може діагностувати справжнє ставлення випробуваного до конкретних подій. Оператора та служби розслідування цікавить висновок не про фізіологічний стан випробуваного, про що можна судити за показаннями поліграфа, а про характер і причини його психологічного напруження. Але проблема полягає в тому, що неможливо встановити достеменно причини (їх може бути ціла неподільна комбінація) психологічної напруги випробуваного, а також простежити взаємозалежність фізіологічних і психологічних факторів. Таким чином, відсутній зв'язок, необхідна для того, щоб свідчення поліграфа були з належною науковою основою інтерпретовані оператором. Тому можливі ситуації, коли правдиві свідчення випробуваного тлумачаться як брехливі і навпаки.
Тут потрібно враховувати ще й інший момент. В інтерпретації показань поліграфа помилка можлива і з боку самого оператора. Навряд чи можна різного роду інструкціями, настановами та рекомендаціями щодо проведення досліджень на поліграфі ефективно протистояти упередженню оператора. У роботі оператора можуть домінувати міркування професійного престижу, почуття солідарності, корпоративності з тими органами і службами, які проводять розслідування.
Через відсутність належної науково обгрунтованої зв'язку, що дозволяє з достовірністю інтерпретувати показання поліграфа, дослідження на ньому виявляються уразливими і в іншому плані. Закономірність, що лежить в основі науково обгрунт...