«Це Найбільший сін нашого народу, ... наша гордість, наша сила наша Новітня історія». [3] Про Значення подвіжніцької праці Августина Волошина в освідомленні народу в часи жорстокої мадярізації ВІН справедливо Зазначає: «Отець Волошин Вже від ранньої своєї молодості працює для нас. У найтяжчі часи Лихоліття ВІН Стоїть на чолі Нашої Боротьби, воює словом и пером. Найбільшою заслугою О.Волошин є ті, что в ті часи найбільшої мадярізації пише и відає книжки, шкільні підручники и редагує почти єдину на тій годину газету «Наука» ... ». [8] Інший Дослідник его творчості - Августин Штефан - був талановитим учнем и продовжувачем Ідей Волошина у сфере освіти та виховання, и Присвятої наставнику велику кількість праць. Цікавім є спогад Іншого сучасника А.Волошина - Павла Яцка: «ЙОГО ШИРОКЕ чоло здавалось мені великим складом Людський знань, сконцентрованої ЕНЕРГІЇ». [3] Володимир Бирчак ще 1924 року про Августина Волошина писав: «... ВІН БУВ тім чоловіком, что обслуговував ту залишуся, ще самотньо Твердиня руськості на Підкарпатській Русі - народну школу - и Подаючи їй поживу - свои книжки ... ». [5]
Один з соратніків Августина Волошина Михайло Бажанського відзначав у своєму Нарисі: «Вірішальні етапи его країни були в его руках Багато разів. ВІН МАВ силу и змогу Керувати ними. ВІН бачив, что історія щедра до нього, приносити Йому щастя боротися, думати за всех и жити для народу. Можна даже назваті его людиною поза годиною и простором ». Схвально відгукнувся на вибраному | Волошина Президентом Карпатської України и Митрополит Галицький Андрій Шептицький, Який писав: «Важко представіті Вам ентузіазм и радість, з Якою Ціла наша Суспільність у Галичині ... прийнять ВІДОМІСТЬ, что Ваша Ексцеленція обняли владу в Карпатській Україні. ... Апостола, християнського педагога давши тому народові, давши нам усім у Вашій особі Всевішній ». [2]
Схвально відгукуваліся про нього и Закордонні видання, зокрема, канадський двотижневик «Будучність нації» писав, что Августин Волошин Постійно БУВ «на чолі поступу нації». Щодо особіст якости О.Волошин, то тут Доречний згадаті слова професора Саскачеванського УНІВЕРСИТЕТУ Джорджа Сімпсона про ті, что «Волошин, греко-католицький священик, розумний, досвідчений, культурний и ласкавий, Ніхто НЕ может обвінувачуваті его догматизмом або Несамовите політічнімі амбіціямі». Аналогічні міркування можна найти и на шпальтах Паризька часопису «Ле Пті Парізьєр», де про нього говоритися як про реаліста, «Ані мрійніка, Ані фанатика». [3] Чеська газета «Недельні вісті» візнавала: «Мало маємо людей Такої висота, як о. д-р А.Волошин. Український народ Підкарпаття виявило до нього таку любов і таке признання, что его назвавши «батьком народу». Цієї назви НЕ устій ??нив ніякий закон - вона Створена народом ». [9]
Як Бачимо, его діяльність високо оцінювалі сучасники, які не забувають Августина Волошина и Сьогодні. Певного мірою збулося пророцтво В.Гренджі-Донського про ті, что ім? я Августина Волошина - «карпатського Соловейко» - у Майбутнього носітімуть на Кращі Вулиці і площі. [3] Так, Йому ВСТАНОВЛЕНО пам? ятник в Ужгороді, на его честь названо Вулиці у Львові, Мукачеві и Верхній Віжніці. [14] крім того, 2002 року Закарпатська обласна адміністрація намітіла цілий комплекс ЗАХОДІВ Щодо вшанування пам? яті Волошин, зокрема, Спорудження меморіального комплексу на Красному полі в Хусті, де в березні 1939 року Карпатські січовікі лагодили Опір Аг...