манням та експлуатацією устаткування і іншими додатковими витратами на забезпечення процесів виробництва та обігу, складають 50% від фонду заробітної плати, обчислюються за формулою (3.21):
. (3.21)
Сумарні витрати на розробку програмного забезпечення вважаються як сума фонду заробітної плати, експлуатаційних витрат, витрат на соціальне страхування, накладних витрат і витрат на матеріали і комплектуючі.
Підсумкова вартість розробки програмного забезпечення представлена ??в таблиці 3.3.5.4.
Таблиця 3.3.5.4 - Результуюча таблиця собівартості
Стаття расходовСумма, руб.в відсотках від загальної суммиФЗПЗосн39529,2052,08Здоп6588,208,68Накладние витрати, Снакл1640926.26Соціальное страхування, СС11858,7618.71Експлуатаціонние затратиСее3410,45СТО6600,87Агод1220,16Матеріали та комплектуючі, СМіК3960.34Ітого: 75904,16
В даному випадку, так як система не планується до продажу, а буде впроваджена тільки на одному підприємстві, необхідно розрахувати економічну ефективність виходячи з зниження витрат на виробничу діяльність.
При розрахунку економічної ефективності буде проведено порівняння результатів обробки інформації при існуючому бізнес-процесі і після впровадження розроблюваної системи. Пряма ефективність машинної обробки інформації представлена ??в показнику зниження економічних вартісних витрат на обробку інформації. При оцінці прямий ефективності у вартісних одиницях виміру розраховуються дві групи показників - показник зниження трудових витрат і показник зниження вартісних витрат.
При розрахунку зміни трудових витрат на обробку інформації використовується наступна система показників:
. Абсолютний показник зниження трудових витрат на обробку інформації
D Т=Т0-Т1 (3.22)
де Т0 - річна трудомісткість обробки інформації при базисному варіанті;
Т1 - річна вартість обробки інформації при проектованому варіанті.
. Коефіцієнт зниження трудових витрат
т=(D Т/Т0) * 100 (%) (3.23)
. Індекс зниження трудових витрат, який показує зростання продуктивності праці при обробці інформації.
Yт=Т0/Т1в (3.24)
До вартісних показників відносяться: абсолютне зниження вартісних витрат (DC), коефіцієнт відносного зниження вартісних витрат (КC) індекс зниження вартісних витрат (YC):
. Показник зниження вартісних витрат
D С=С0-С1 (3.25)
де С0 - річна вартість обробки інформації при базисному варіанті;
С1 - річна вартість обробки інформації при проектованому варіанті.
. Коефіцієнт ефективності за витратами:
=(D С/С0) * 100 (%) (3.26)
3. Індекс зміни вартісних витрат
Yc=С0/С1 (3.27)
Крім розглянутих показників доцільно також розрахувати термін окупності витрат на впровадження проекту машинної обробки інформації (Струм), що розраховуються в роках, частках року або в місцях року:
Струм=КП/DC (3.28)
де КП - витрати на створення проекту (проектування і впровадження).
А також розрахунковий коефіцієнт ефективності капітальних витрат:
Ер=1/Струм (3.29)
Розрахуємо трудові витрати по базовому і проектованому варіанту.
А). Базовий варіант.
Обсяг роботи вимірюється кількістю оброблених документів, які повинен обробити фахівець в існуючій системі. При цьому облік заявок і проектів ведеться на основі паперових форм документів, тобто відповідальна особа заносить необхідні відомості вручну на формалізований бланк, аналіз представленої інформації відбувається без застосування засобів автоматизації.
Норма виробітку показує, скільки за 1:00 фахівець може обробити документів при базовому варіанті рішення задачі. У нашому випадку норма виробітку на годину становить 1,5 документа.
Трудомісткість (Тб) визначається діленням обсягу роботи на норму виробітку.
Тб=1800/1,5=1200 годину.
Б.) Проектний варіант.
Норма виробітку при проектному варіанті показує, скільки фахівець за 1:00 обробляє документів з використанням розробленої системи.
Норма виробітку на годину становить 12,0 документів.
Трудомісткість (Тп) визначається діленням обсягу роботи на норму виробітку:
Тп...