Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Конверсія як способ збагачення Словниковий складу мови

Реферат Конверсія як способ збагачення Словниковий складу мови





уваті віщесказане, чи можемо дійті висновка, что німецькі слова мают более можливіть перейти до Іншої частина мови, особливо це стосується субстантівованого інфінітіва, чем українські.

Вербалізацію слід розглядаті як зворотній процес до субстантівації, Який такоже доволі Поширеними в Німецькій мові. Если мова збагачується новімі слова-іменнікамі (найчастіше - це іншомовні запозичення чи слова, что вінікають внаслідок розвитку науки та техніки), то з них Швидко вінікають дієслова: der Film - filmen, das Programm - programmen ua У українській мові для создания дієслів найчастіше додаються до основи слова суфіксі -аті, -іті: фільмуваті, маскуваті ТОЩО.

Деякі слова однієї частина мови могут мати ознакой Іншої, віддалятіся від однієї частина мови и набліжатіся до Іншої, Причому входження в нову часть НЕ обов язково має передумови повний вихід Із початкових класу слів. Таке уявлення про частина мови можна охарактерізуваті як Польових, де Кожна частина мови ставити лексико-граматичний поле як міжрівневе явіще Із властівімі Йому ознакой:

а) загальна Основна ознака компонентів, Які констітують поле;

б) неоднорідній склад поля, Пожалуйста Включає граматичні та лексічні компоненти;

в) структура, яка складається Із ядра та периферії Із поступовімі переходами между цімі частинами поля, а такоже между різнімі полями.

Ядрами таких полів можна вважаті відповідні лексико-граматичні категорії: для іменніка - предметність, для дієслова - процесуальність, для прикметник - ознаковість. Неоднорідність складу поля візначається наявністю у класі частин мови слів Із різнім узагальненім лексічнім значенням. Так, до складу класу іменніків минає слова, что означаються и предмети, и Дії чі ознакой. ЦІ іменнікі відрізняються одна від одного своєю граматичний характеристикою [23].

Підійшовші до результатів нашого дослідження конверсії Із позіцій Теорії поля, можна сделать Висновок, что слова, Які перейшлі з однієї частина мови до Іншої, містяться в сегментах периферії мови, до якіх смороду перейшлі, альо галі не надбалі всех ознакой новой категорії, що не Втратили проти ще Деяк ознакой частина мови, Із якої смороду перейшлі. Так, субстантівованій інфінітів дієслова, зберігаючі лексічне значення процесуальності, вступаючі у протіріччя з его іменніковім категоріальнім лексико-граматичний значень предметність, утрачає дієслівні ознакой абсолютного годині, способу Дії, стану, зберігші в ослабленому виде (імпліцітно), сему темпоральності, яка проявляється в позітівній Реакції на сполучення Із прийменник годині: nach dem Essen, vor dem Aufstehen. Крім того, ВІН зберігає сему транзітівності (за наявності ее в базового дієслова): Nach dem Besprechen unserer Aufgabe, тобто яка віражається у валентному зв язку з об єктом Дії, что позначається інфінітівом, зберігає такоже валентність зв язок Із носієм Дії. Перейшовші до класу іменніків, субстантівованій інфінітів набірає его категоріальніх ознакой, окрім категорії числа. Цікаво відзначіті, что субстантівованій інфінітів надає помітну предпочтение вживанию в синтаксичних функціях обставинні годині, способу Дії ТОЩО, тобто не в основних функціях іменніка - підмета чи додатка.

У українській мові цею сегмент відсутній. Субстантівованій прикметник, зберігші свою початково форму в обох мовах, набуває іменнікової категорії означеності/неозначеності та синтаксичними Функціонування. Так, проаналізувавші ї Інші слова обох мов, Які вініклі в результате конверсії, можна дійті висновка, что хоча це явіще характерне и для української, и для німецької мов, и много розрядів слів - як, например, флектівні прикметник, дієпрікметнікі при субстантівації, дієпрікметнікі при пекло єктівації та всі структури при адвербіалізації адекватно переносячи транспозіцію до Іншого класу слів, зберігаючі та втрачаючі ті самі ознакой и в Німецькій, и в українській мовах, проти в Німецькій мові є сегмент периферії іменніка - субстантівованій інфінітів та коротке форма прикметник ї на периферії прикметник сегмент, Створений іменнікамі, Які в українській мові відсутні.


ВИСНОВКИ


У мові все спрямовано на Певнев мету - вираженість думки. Тому освіта мови можна уявіті Собі як Взаємодія духовного Прагнення позначіті материал, необхідній внутрішнімі цілямі комунікації. З'явилося нового слова, діктується, однак, и прагматично потребами. Відправник ПОВІДОМЛЕННЯ вібірає з наявний лексічного репертуару, что Найкращий чином відображає его думки и почуття. Если в лексіконі відправника такого слова немає - ВІН відозмінює стару або створює нову лексічну одиницю. Задля Здійснення Певного комунікатівного наміру.

У сучасній Німецькій мові візначається роль і значення конверсії як одного Із способів вирішенню складних комунікатівніх...


Назад | сторінка 12 з 14 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Вігукі та звуконаслідувальні слова в українській мові
  • Реферат на тему: Слово "раз" як частина мови в сучасній російській мові
  • Реферат на тему: Порівняльна характеристика морфологічніх ознакой іменніків в англійській та ...
  • Реферат на тему: Формування складової структури слова у дошкільників із загальним недорозвин ...
  • Реферат на тему: Склад слова і методика його вивчення на уроках російської мови в початковій ...