ітнього стандарту, принаймні, в обсязі мінімальних вимог. У цьому випадку з'являється об'єктивна основа для визначення того, яка освіта і в якому обсязі суспільство здатне гарантувати. Природно, що при цьому подушний норматив повинен забезпечувати реально рівний рівень фінансування освіти в міських і сільських школах, в регіонах з різними умовами, тобто повинна бути розроблена система поправочних коефіцієнтів. Обсяг бюджетних витрат на освіта, прив'язаний до конкретного змісту, може стати реальною основний угод між федеральним центром і регіонами (див. нижче) у питаннях поділу обов'язків і повноважень з фінансування освіти.
подушного фінансування на рівні мінімальних вимог державного освітнього стандарту має бути підкріплено системою федеральних гарантій через систему цільових федеральних трансфертів на фінансування загальної освіти. Суб'єкти РФ і органи місцевого самоврядування повинні мати можливість встановлювати подушним нормативи фінансування на рівні, що перевищує федеральний, за умови повного фінансування відповідних додаткових витрат за рахунок власних бюджетних коштів.
Однак, відсутність затверджених федеральних і, в більшості випадків регіональних освітніх стандартів, відкладають введення цієї екстрено необхідної заходи на невизначений термін. У цих умовах функцію доцільно ввести тимчасові стандарти, розраховані виходячи з можливостей. Норматив подушного фінансування, що розраховується на регіональному та муніципальному рівні (подушний норматив другого типу), принаймні, в перехідний період, повинен включати переважно поточні витрати: заробітну плату, навчальні та адміністративно-господарські витрати, витрати на підвищення кваліфікації, на обладнання та поточний ремонт. p> У нормативі може бути врахована і вартість комунальних послуг, проте відносно частини освітніх установ це може бути утруднено через великий внутрішньорегіональної диференціації вартості цих послуг.
Зважаючи на наявність підвищеної внутрішньорегіональної диференціації шкіл за вартістю основних фондів, на першому етапі не представляється можливим включення в нормативи подушного фінансування витрат на оренду приміщень, капітальний ремонт та капітальне будівництво. Спочатку ці витрати повинні бути віднесені до фіксованих витратам, фінансування яких в основному має йти незалежно від наповнюваності класів. При цьому необхідно передбачити можливість коригування цих витрат у бік збільшення при наявності переповнення школи і в бік зменшення - при істотному скороченні контингенту учнів у даному освітньому закладі.
Надалі з метою стимулювання конкуренції на освітньому ринку доцільно поступове включення даної категорії витрат до складу подушного нормативу.
Необхідно також передбачити заходи фінансової підтримки малокомплектних шкіл в населених пунктах в тих випадках, коли одна така школа залишається єдиною в межах транспортної досяжності для певного контингенту учнів. p> З метою закріплення педагогічних кадрів, посилення соціальної підтримки працівників освіти доцільно ввести норматив соціальних виплат, що встановлює граничне співвідношення обсягу допустимих (за рахунок коштів бюджету), соціальних виплат, до обсягу планованих бюджетних асигнувань. p> Загальноосвітні організації незалежно від форми власності повинні мати доступ до подушного фінансування за умови дотримання ними вимог державних освітніх стандартів. Реалізація цього права повинна бути досягнута через систему державної акредитації загальноосвітніх організацій. p> Разом з тим, особливий порядок фінансування може бути передбачений для сільських шкіл, дитячих будинків та інтернатів, спецшкіл і спеціальних профтехучилищ для дітей з протиправною поведінкою, для установ системи спеціальної освіти для дітей з відхиленнями у фізичному і психічному розвитку, а також для системи дошкільної і додаткового позашкільної освіти.
Впровадження механізму подушного фінансування можливо при виконанні трьох умов:
Реалізація освітніми установами передбаченого Законом про освіту права на юридичну та фінансову самостійність, включаючи відкриття банківських рахунків;
Виділення бюджетних коштів не постатейно, а загальною сумою, при державному контролі за дотриманням мінімальних нормативів з соціально значущим виплатах;
формування суспільно-державних органів (Опікунських рад освітніх установ), які здійснюють контроль за витрачанням коштів, включаючи отримані з позабюджетних джерел.
Запропоновані заходи повинні бути з необхідністю доповнені стимулюванням створення фондів підтримки установ освіти (Фондів соціально-економічного розвитку) на федеральному, регіональному, муніципальному рівнях, які будуть акумулювати спонсорські та батьківські кошти і направляти їх на підвищення якості навчального процесу (Педагогічні інновації), підтримання та розвиток матеріально-технічної бази шкіл, реалізацію заходів соціального захисту. Порядок і напрями витрачання коштів зазначених фонду визначається і ...