наступним чином: (2000 х 3 + 1000 х 3): 3: 29,6.
Якщо розрахунковий період відпрацьований не повністю, то механізм розрахунку середнього заробітку полягає в наступному. Наприклад, квітень відпрацьований повністю, в травні у працівника було 9 робочих днів, а в червні жодного у зв'язку з хворобою. Кількість календарних днів у повному обсязі відпрацьованому місяці розраховується шляхом множення кількості робочих днів за календарем 5-денний робочого тижня на коефіцієнт 1,4. З розрахункового періоду виключається допомогу з тимчасової непрацездатності (п. 4 Положення про особливості порядку обчислення середньої заробітної плати). У нашому прикладі для розрахунку середнього денного заробітку необхідно суму, нараховану в розрахунковому періоді, розділити на суму 29,6 + 12,6, де 29,6 - середньомісячне число календарних днів, а число 12,6 вийшло при перекладі робочих днів у календарні дні (9 х 1,4).
Якщо відпустка надається в робочих днях (наприклад, для працівників, які уклали трудовий договір на строк до двох місяців), то середній денний заробіток визначається шляхом ділення суми нарахованої заробітної плати на кількість робочих днів за календарем шестиденного робочого тижня. Розглянемо це на прикладі.
Працівник прийнятий на тимчасову роботу в організацію, уклавши трудовий договір на термін з 1 лютого по 15 березня 2002 р. за звільнення працівникові слід виплатити компенсацію за невикористану відпустку. Припустимо, що заробітна плата працівника в лютому склала 3000 рублів, у березні - 1500 рублів. Компенсація за невикористану відпустку становитиме: (4500: 48) х 4 = 375 рублів, де 48 - кількість робочих днів за 6-денного робочого тижня в розрахунковому періоді, за винятком святкових днів 23 лютого і 8 березня; 4 - кількість робочих днів невикористаної відпустки. Зауважимо, що при обчисленні строку роботи (визначенні кількості місяців), що дає право на компенсацію за відпустку при звільненні, надлишки, складові менше половини місяці, з підрахунку виключаються, а надлишки, які становлять не менше половини місяці, округлюються до повного місяця.
Стаття 139 ТК РФ передбачає, що у колективному договорі можуть бути передбачені інші періоди для розрахунку середньої заробітної плати, якщо це не погіршує становище працівників. Механізм розрахунку середньої заробітної плати змінюватись не може. Наприклад, якщо в колективному договорі для оплати відпустки, що надається в календарних днях, визначено період в 6 місяців, то сума нарахованої заробітної плати за 6 місяців ділиться на 6 і на 29,6.
6 Утримання із заробітної плати
Однією з важливих гарантій у сфері оплати праці є обмеження утримань із заробітної плати. Стаття 137 ТК РФ передбачає випадки, коли за рішенням роботодавця із заробітної плати працівника можуть бути зроблено утримання. Утримання можуть здійснюватися:
- для відшкодування невідпрацьованого авансу, виданого працівнику в рахунок заробітної плати;
- дл...