валися два національні центру кооперації, тобто суспільство оптових закупівель і кооперативний союз, в Росії було знайдено більш вдале вирішення питання про коло діяльності кооперативного союзу: МСПО став виконувати функції двох центрів - господарського та організаційного. У 1903 р. він приступив до видання журналу В«Союз споживачівВ». З об'єднання первинних кооперативів МСПО все більш перетворювався в союз союзів споживчих товариств. У другому періоді, початок якого співпало з першою російською революцією 1905-1907 рр.., Розвиток споживчої кооперації прискорилося. Це пояснювалося рядом причин. У ході революції були завойовані деякі демократичні свободи, скасовані грабіжницькі викупні платежі з селян за землю. Разом з тим монополії штучно спробували ціпи на товари, що користуються попитом у робітників і селян. За перші тринадцять років XX в. ціни на основні товари зросли на 36,8%, а з 1913 по 1917 р. - більш ніж у 6 разів. За 1905-1913 рр.. в країні було знову створено 9752 споживчих кооперативу, з них було закрито тільки 622, до початку 1914 р. функціонувало 10080. Більшість споживчих товариств виникло серед селянства. З 3 до 100 збільшилася кількість незалежних робочих кооперативів, які часто створювалися в піку залежним. У незалежних споживчих кооперативах встановлювався помірний розмір пайового внеску, вносити який дозволялося з розстрочкою. У члени кооперативу могли вступити робочі будь-якого підприємства даної місцевості, але не приймалися представники заводської адміністрації: кооперативними справами робочі управляли самостійно. Активніше проводили ці кооперативи масові, культурно-освітні заходи. З ініціативи МСПО в 1912 р. був заснований Московський народний банк, що став кредитним центром усіх видів дореволюційної кооперації та зіграв істотну роль у розвитку кооперативного руху в країні. Вже тоді МСПО здійснював і зовнішньоторговельні функції. Пізніше він відкрив мережу своїх контор у Лондоні, Нью-Йорку, Шанхаї та інших містах. Споживча кооперація в роки першої світової війни розвивалася в обстановці небаченого зростання цін на товари. Уряд приваблювало кооперацію до заготовок продуктів для постачання армії. Товари розподілялися серед населення за картками. Після Лютневої революції 1917 р. в умовах кризи економіки, розгулу спекуляції і зростаючої суспільної активності мас стався новий підйом кооперативного руху. Вже до кінця зазначеного року в країні діяло 35 тис. споживчих кооперативів. Загальне число членів-пайовиків перевищило 11,5 млн. чоловік, їх обслуговувало приблизно 50 тис. кооперативних крамниць. Малося більше 400 місцевих союзів споживчих товариств. Крупним союзним об'єднанням був Закупсбит - Союз сибірських кооперативних спілок. МСПО був перейменований у Всеросійський центральний союз споживчих товариств (Центросоюз). Ця мережа крамниць, товариств та спілок представляла собою налагоджений господарський апарат. У дореволюційній економіці споживча кооперація відігравала незначну роль. Її пи...