ання, хоча і різними засобами і методами.
Вивчення мислення працівників карного розшуку проводилося нами шляхом експериментального моделювання ситуацій, що відтворюють специфіку професійної діяльності. З цією метою була розроблена експериментальна завдання з розкриття злочину. В основу її лягли матеріали реальних кримінальних справ. Експериментальна задача, по-перше, відтворювала ситуацію неочевидного злочину, по-друге, не містила у вихідних умовах всіх необхідних для її вирішення даних. Очевидно, що природний експеримент, т. е. безпосереднє відтворення діяльності працівника карного розшуку з розкриття злочинів, в наших умовах неможливий. Можливий лише ретроспективний підхід, тобто лабораторний експеримент з наближенням до реальних умов діяльності з розкриття злочинів.
Усім цим вимогам могла відповідати лише завдання, побудована від початку до кінця на одній і тієї ж фабулою. При наскрізний фабулі випробуваний, вирішуючи виникаючі проблемні ситуації, отримує додаткові дані, на основі яких у нього з'являється можливість відповісти на запитання попередньої задачі. Нові дані є результат власної активності піддослідних. При цьому додаткова інформація може об'єктивно або сприяти рішенню, або вести убік від нього: всі залежить від характеру дій, пропонованих самими випробуваними. Ступінь В«КорисностіВ» одержуваної інформації випробувані повинні визначати самостійно на наступних кроках рішення задачі.
У цьому полягає принципова відмінність розробленої нами експериментальної завдання від завдань, що використовувалися раніше в дослідженнях специфіки професійного мислення. У традиційних дослідженнях мислення умови задач, пропонованих випробуваним, містили все необхідне для їх вирішення, було потрібно лише переформулювати умови відповідно з метою завдання. Такими готовими проблемними завданнями в нашому експерименті скористатися не представлялося можливим у зв'язку з особливостями завдань з розкриття неочевидних злочинів.
Експериментальна завдання мала наскрізну фабулу, весь її текст був розбитий на так звані ввідні, які пред'являлися випробуваним у міру просування їх у вирішенні завдання.
Випробувані були практичні працівники карного розшуку різного віку і стажу роботи. Всі учасники експерименту були розділені на групи з урахуванням кваліфікації. Ступінь кваліфікації випробовуваних визначалася за відсотком розкриваності ними злочинів (дані були отримані з місць роботи). До початку експерименту випробовувані знайомилися з інструкцією, при цьому спеціально зверталося їх увагу на необхідність виробляти всі міркування з можливості вголос. У ході експерименту вівся детальний протокол і магнітофонний запис висловлювань піддослідних фіксувався час вирішення ними завдання. З кожним з них експеримент проводився індивідуально. Основним методом дослідження розумового процесу був обраний метод аналізу мовних висловлювань піддослідних. В«Процес вираження думки в слові є процес розвитку самої...